<< Повернутися на сторінку новин

На кандидатів до ВАС тиснуть через Вищу раду правосуддя

Останніми тижнями експерти Фундації DEJURE фіксують тривожну тенденцію тиску на деяких кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду через загрозу дисциплінарних стягнень. Відповідно до законодавства, суддя, який має непогашене дисциплінарне стягнення, протягом року не може брати участі в конкурсах на заміщення інших суддівських посад.

Вища рада правосуддя 20 листопада 2018 року відмовила судді Віктору Фоміну (на фото) у продовженні його шестимісячного відрядження у Солом’янському суді Києва. Цей суддя відомий тим, що розглядав резонансні матеріали, у підготовці яких брали участь НАБУ та САП. Зокрема, він приймав рішення за клопотаннями щодо нардепів Ляшка, Мосійчука, Розенблата, Рабиновича, сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, заступника голови СБУ Павла Демчини, колишнього заступника голови ДМС Діни Пімахової, колишньої голови НАЗК Наталії Корчак, мера Одеси Геннадія Труханова тощо.

Під час того ж засідання ВРП не внесла до списку суддів на безстрокове призначення Людмилу Полякову з Голосіївського районного суду Києва. І це — незважаючи на успішно пройдене кваліфікаційне оцінювання. Експерт Фундації DEJURE Роман Маселко вважає, що таким чином Вища рада правосуддя вирішила переслідувати суддів, які повстали проти екс-голови Голосіївського суду Олени Первушиної.

«Дуже цікава історія… Підтвердилось, що військова прокуратура — це ручна прокуратура Первушиної, і за її заявою вона ще й у судді обшук проводила. А ще допитувала працівників до реєстрації провадження. Це методи Первушиної — саме так залякували неслухняних суддів. За таким же ж принципом пішли проти активістів, але обламали зуби. Впевнений, ця історія матиме продовження», — коментує експерт.

Крім історій з Фоміним і Поляковою, зафіксовано ще принаймні чотири подібні випадки. Йдеться про епізоди з суддями Ларисою Гольник, Ларисою Цокол і Віталієм Радченком. 19 жовтня Перша дисциплінарна палата ВРП ініціювала звільнення судді Печерського районного суду Києва Лариси Цокол за нібито вчинення дисциплінарних проступків, що порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя. Остання відома тим, що в грудні минулого року відмовила Генеральній прокуратурі в обранні для Президента Грузії у відставці Міхеіла Саакашвілі запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вже через 10 днів відносно судді відкрили першу дисциплінарну справу за скаргою, поданою ще у березні. Протягом наступного місяця відкрили ще дві дисциплінарні справи, які об’єднали в одне провадження. Попередній висновок за ними доручили готувати Олексію Маловацькому — колишньому юристу Президента Петра Порошенка. Експерти підкреслюють: суворість застосованого стягнення та низка збігів в процедурі розгляду скарг щодо Цокол дають змогу говорити про помсту судді за ухвалене щодо Саакашвілі рішення.

Наприкінці травня Вища рада правосуддя також оголосила догану судді Октябрського районного суду Полтави Лариси Гольник за її допис у Facebook, де остання різко відреагувала на результати зборів суддів її суду. Тоді її колеги проігнорували рішення РСУ, яка звернула їхню увагу на «неприпустимість обрання на посади голів судів осіб з низькими моральними, діловими та професійними якостями». Вони вирішили, що чинний голова суду Олександр Струков гідний лишатися на цій посаді.

Суддя Гольник оскаржила догану до пленарного складу ВРП, однак та 2 серпня відмовилась її скасовувати. Оскільки наявність догани забороняє суддям брати участь в конкурсі до нових судів, Лариса Гольник не може кандидувати до ВАС, де судді-викривачі, що вже довели свою принциповість, були б дуже потрібними. 28 жовтня поточного року ВККС відмовилась допускати Гольник до участі в конкурсі до Вищого антикорупційного суду.

Судді львівського суду Віталію Радченку Вища рада правосуддя оголосила сувору догану за дозвіл на проведення обшуків 27 травня 2017 року детективами НАБУ вдома та у кабінеті судді Павла Вовка. Ця подія викликала значний суспільний резонанс. Внаслідок такого обшуку було здобуто важливі докази, які є необхідними для проведення розслідування та доведення фактів вчинення злочинів. Окрім того, окремі факти, які були встановлені завдяки обшуку були надані до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка вирішила, що вони свідчать про порушення суддею Вовком законодавства про запобігання корупції.

У відповідь на обшук судді ОАС Києва виступили з публічною заявою та звернулись із скаргою від 1 червня 2017 року на дії Радченка, який виніс ухвалу про обшук. Вже 5 жовтня Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя винесла ухвалу про відкриття дисциплінарного провадження (доповідач — А. Лесько).

Якщо для відкриття проваджень по «суддях Майдану» ВРП потрібно було більше року, то це провадження відкрито вже через чотири місяці. Мотиви, які зазначені в Ухвалі Дисциплінарної палати, на думку РГК НАБУ, викликають подив та свідчать про певну упередженість членів Першої дисциплінарної палати. До того ж, ця ухвала прийнята вже після рішення ВРП від 15 серпня 2017 року № 2438/0/15-17, яким розглядалась подібна скарга суддів Окружного адміністративного суду м.Києва.

При розгляді цієї скарги ВРП дало оцінку і твердженням, що наче б то клопотання НАБУ про обшук не могло розглядатися у Львові. Тоді ВРП вирішила, що порушень у діях детективів немає. А у жовтні ці факти вже лягають в основу Ухвали про відкриття провадження проти судді.

14 червня Велика Палата Верховного Суду скасувала догану Радченку. ВРП вважала, що ухвала, якою санкціоновано обшук, була недостатньо вмотивованою. Велика Палата не погодилась із ВРП, зазначивши, що нормами Кримінального процесуального кодексу не передбачено обов’язку слідчого судді перелічувати всі обставини кримінального провадження і викладати в ухвалі усі відомі і встановлені деталі чи надміру чіткий перелік доказів до вилучення. Покарання пом’якшили з догани на «попередження». Але суддя вважає, що це невмотивовано і оскаржуватиме дане рішення.