Незважаючи на більш ніж десятилітнє існування системи авторозподілу, існує низка способів
маніпулювати нею. Зокрема, працівники суду можуть вносити у систему неправдиві відомості щодо відпусток, лікарняних чи навіть спеціалізацій суддів. Ця інформація є підставою для того, щоб виключити чи включити цих суддів з/до розподілу, часом роблячи розподіл безальтернативним.
Наприклад, відповідно до
звіту про авторозподіл справи № 753/14408/20 у Дарницькому райсуді міста Києва, повторний розподіл справи за ст. 130 КУпАП (керування ТЗ у стані сп'яніння) щодо судді ОАСКу Маруліної Л.О. відбувся за участі 1 судді (голови суду), безальтернативно. Причиною цього стало те, що особа, яка проводила розподіл, обмежила розподіл справи серед суддів за спеціалізацією "Ювінальні судді", що явно не відповідає природі справи, яка розподілялась.
Маючи доступ до звітів авторозподілу у формі відкритих даних, можна було б перевірити, чи це був єдиний випадок втручання в систему авторозподілу в суді, чи такі мають непоодинокий характер. Так само, аналізуючи звіти в формі відкритих даних, можна було б віднаходити ситуації, коли протягом одного й того ж дня певний суддя чи судді одночасно і були, і не були у відпустці, чи змінювали свою спеціалізацію. Однак допоки звіти про авторозподіл лишаються "ув'язненими" в інтерфейсі вебпорталу "Судова влада України", зробити це неможливо. А ув'язненими вони є тому, що вебпортал не дозволяє оперувати зі звітами як з даними (набором даних), а лиш шукати їх в базі за певними критеріями (з обмеженням у 50 звітів до відображення) та переглядати як текст або ж роздруковувати.
Тому існує нагальна потреба в оприлюдненні звітів як набору даних, які за своїм змістом є значно більшими аніж протоколи, які публікувались як раніше, так і нині.