Листопад 2021

ЗВІТИ ПРО АВТОРОЗПОДІЛ СУДОВИХ СПРАВ:

у чому відмінність від протоколів та нащо вони у формі відкритих даних?
Автори:

Володимир Гришко, молодший юрист Фундації DEJURE
Андрій Химчук, старший юрист Фундації DEJURE
Марія Скоропад, студентка Києво-Могилянської академії
Вступ
Наприкінці вересня 2021 року ми звернулися до Міністерства цифрової трансформації України (Мінцифра) з пропозицією включити набір даних "Звіти автоматизованого розподілу судових справ між суддями" до Переліку наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних.

Мінцифра включила цей набір в проєкт змін до Переліку і направила його Кабміну. Однак, за нашою інформацією, Державна судова адміністрація України (ДСА) виступає проти його оприлюднення. ДСА мотивує це тим, що в майбутньому такі документи взагалі не формуватимуться та що вона вже забезпечила оприлюднення протоколів авторозподілу в форматі відкритих даних з кінця квітня 2021 року.

В чому цінність таких звітів в форматі відкритих даних та чому вони кращі за протоколи - пояснюємо далі.
Трохи історії
Наприкінці 2010 року Україна запровадила систему автоматизованого розподілу судових справ, зокрема, щоб усунути ризики їх розподілу головами судів в ручному режимі між «потрібними» суддями.

Результатом такого розподілу спочатку виступав винятково протокол авторозподілу. Втім, Рада суддів України своїм рішенням від 21.01.2011 виключила з Положення вимогу про формування протоколів в системах документообігу судів як окремих документів. Державне підприємство "Інформаційні судові системи" (ДП "ІСС") підтвердило, що з 21.01.2011 по 01.01.2015 протоколи окремо не формувалися (нині зберігаються ДП у вигляді прихованого масиву даних). З січня по квітень 2015 року в системах документообігу вже почали формуватися довідки про авторозподіл, які пізніше були переназвані протоколами.

В редакції Положення про автоматизовану систему документообігу суду від 01.01.2015 також додали положення про формування ще одного документа одночасно з довідкою про авторозподіл – звіту. Спочатку такі звіти не були публічно доступними, однак у липні 2015 року до Положення внесли зміни, які започаткували їх щоденну публікацію на вебпорталі судової влади, починаючи з 1 вересня 2015 року (п. 2.8.5).

Таким чином, від початку 2015 року й понині у судовому документообігу співіснують два види документів, що зберігають інформацію про результати авторозподілу - протоколи (довідки) та звіти.*
*
Якщо ви думали, шо це одне й те саме - не хвилюйтесь, навіть самі судді цього не усвідомлюють. Наприклад, у справі № 380/8566/20 судді послалися на нечинну редакцію Положення та зазначили, що на вебпорталі судової влади оприлюднюється саме протокол авторозподілу, а формування звітів не передбачене.
В чому ж різниця?
Якщо коротко охарактеризувати відмінності між ними, то протокол відображає вже кінцевий результат роботи системи авторозподілу, а звіт – детальну інформацію щодо кожної стадії авторозподілу.

Наприклад, протокол містить інформацію про обраного суддю для розгляду справи, а звіт – інформацію про список всіх суддів, які брали участь в авторозподілі, та тих суддів, які були виключені з розподілу із зазначенням причини виключення (наприклад, перебування судді у відпустці чи на лікарняному). Крім цього, у звітах міститься інформація про присвоєну справі категорію і спеціалізацію суддів, якщо така запроваджена в певному суді.

Протягом 2015 та кінця 2021 року обсяг інформації в протоколах та звітах дуже відрізнявся. Це можна помітити, порівнявши протокол про авторозподіл та звіт про авторозподіл у справі № 376/1625/21 (розподіл проводився 26.07.2021).
Порівняти протокол про авторозподіл та звіт про авторозподіл
Виходить, протокол містить в рази менше інформації про процедуру авторозподілу. Єдині категорії інформації, які містить протокол, але які відсутні у звіті – це інформація про суть справи (яка складається із зазначення ПІБ сторони та статті КУпАП, за якою особа притягується до відповідальності, а також ПІБ та посада особи, яка провела авторозподіл).

Наприкінці липня 2021 року, з оновленням систем документообігу в судах, до протоколів додалося більше інформації. Порівняйте протокол та звіт у справі № 376/2210/21 (розподіл станом на 01.10.2021).
Порівняти протокол про авторозподіл та звіт про авторозподіл
Як бачите, обсяг інформації в протоколі суттєво збільшився. Зокрема, додалась інформація про учасників справи, її категорію та учасників процесу. Однак її все ще менше у порівнянні зі звітом.

Відмінності між попередніми, новими протоколами й звітами ми узагальнили в таблиці.
ДИВІТЬСЯ ТАБЛИЦЮ
*
Тут і далі під "Інформація про..." розуміється детальний опис процесу авторозподілу та отриманого результату (наприклад, інформація про обрання серед n кількості суддів одного головуючого судді із зазначенням випадкового числа). Водночас у "старих" протоколах зазначається лише результат авторозподілу (наприклад, лише ПІБ обраного головуючого судді), а в "нових" хоч і зазначається кількість включених і виключених суддів і ПІБ обраного судді, проте немає інформації про процес обрання (за яким саме випадковим числом обирався суддя).
Антикорупційна цінність звітів
Незважаючи на більш ніж десятилітнє існування системи авторозподілу, існує низка способів маніпулювати нею. Зокрема, працівники суду можуть вносити у систему неправдиві відомості щодо відпусток, лікарняних чи навіть спеціалізацій суддів. Ця інформація є підставою для того, щоб виключити чи включити цих суддів з/до розподілу, часом роблячи розподіл безальтернативним.

Наприклад, відповідно до звіту про авторозподіл справи № 753/14408/20 у Дарницькому райсуді міста Києва, повторний розподіл справи за ст. 130 КУпАП (керування ТЗ у стані сп'яніння) щодо судді ОАСКу Маруліної Л.О. відбувся за участі 1 судді (голови суду), безальтернативно. Причиною цього стало те, що особа, яка проводила розподіл, обмежила розподіл справи серед суддів за спеціалізацією "Ювінальні судді", що явно не відповідає природі справи, яка розподілялась.

Маючи доступ до звітів авторозподілу у формі відкритих даних, можна було б перевірити, чи це був єдиний випадок втручання в систему авторозподілу в суді, чи такі мають непоодинокий характер. Так само, аналізуючи звіти в формі відкритих даних, можна було б віднаходити ситуації, коли протягом одного й того ж дня певний суддя чи судді одночасно і були, і не були у відпустці, чи змінювали свою спеціалізацію. Однак допоки звіти про авторозподіл лишаються "ув'язненими" в інтерфейсі вебпорталу "Судова влада України", зробити це неможливо. А ув'язненими вони є тому, що вебпортал не дозволяє оперувати зі звітами як з даними (набором даних), а лиш шукати їх в базі за певними критеріями (з обмеженням у 50 звітів до відображення) та переглядати як текст або ж роздруковувати.

Тому існує нагальна потреба в оприлюдненні звітів як набору даних, які за своїм змістом є значно більшими аніж протоколи, які публікувались як раніше, так і нині.
Протоколи та звіти об'єднаються?
Зараз нам важко зрозуміти, з яких причин судова влада вирішила запровадити у 2015 році генерацію одночасно і протоколів, і звітів, з огляду на їх споріднений зміст.

Напевно, ґрунтовних підстав для цього не було. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 02.03.2018 року № 17 (Положення № 17), яке наразі не набрало чинності, передбачає, що доказом авторозподілу буде винятково протокол, який буде містити повну інформацію щодо ходу процедури авторозподілу, а формування звітів не відбуватиметься взагалі.


Проте норми Положення № 17 досі не набрали чинності, і навряд чи наберуть найближчим часом. Справа в тому, що їхнє введення в дію прив'язане до дня підключення певного суду до модуля автоматизованого розподілу. Однак незрозуміло, чи сам модуль взагалі створений на сьогодні. Так, згідно зі звітом Рахункової палати за результатами аудиту ДСА, ДП "ІСС" не змогло продемонструвати аудиторам відповідне програмне забезпечення.


Крім цього, відповідно до п. 69 Положення про про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021, до початку функціонування підсистеми автоматизованого розподілу справ у складі ЄСІТС визначення складу суду та присяжних здійснюється відповідно до першого Положення від 2010 року зі всіма чинними змінами. Тому Положення № 17 в частині норм щодо системи авторозподілу справ залишається нечинним, а в судовій системі продовжують співіснувати протоколи та звіти.


Чому треба оприлюднювати звіти у форматі відкритих даних вже зараз?
Навіть якщо через рік-два (чи раніше) протоколи та звіти зіллються в єдине ціле, і звіти, як документи, перестануть існувати, вони все одно становлять величезний обсяг цінної архівної інформації. Звіти містять дані про результати розподілу в усіх судах України за останні шість років. Їх масштабний автоматизований аналіз може допомогти віднайти корупційні схеми в судах та випадки втручання в систему документообігу, чого не уможливить навіть публікація архівних протоколів про авторозподіл (з огляду на обсяг інформації в них).

Отже, закликаємо Мінцифру та Кабінет Міністрів України доповнити Перелік набором даних «Звіти автоматизованого розподілу судових справ між суддями», адже це підвищить прозорість роботи судової системи України. ДСА ж, відповідно до принципу "відкритості за замовчуванням", буде зобов'язана забезпечити оприлюднення всіх звітів, сформованих з 2015 року понині. Доступ до них у формі відкритих даних дозволить створити нові механізми для виявлення випадків судової корупції.
Дослідження було проведене за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини. Погляди та позиції, викладені у тексті, не обов'язково відображують позицію Міністерства закордонних справ Німеччини.