Які уроки Україна винесла за час створення Вищого антикорупційного суду?
27.09.2019
27 вересня в рамках конференції The Human Dimension Implementation Meeting 2019 у Варшаві відбулась панельна дискусія «Створення Вищого антикорупційного суду в Україні: вивчені уроки та шлях вперед», організована Фундацією DEJURE.
На початку вересня 2019 року в Україні розпочав роботу Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Процедура відбору суддів до нього була унікальною для України, оскільки передбачала створення Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ). Це спеціальний дорадчий орган, що складається з відомих міжнародних експертів у сфері права, який покликаний допомагати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України в прийнятті рішень щодо кандидатів у судді ВАКС та має повноваження «заблокувати» кандидата на посаду судді ВАКС, якщо є обґрунтовані сумніви в його/її доброчесності.

Чи запобігла участь міжнародних експертів потраплянню до ВАКС недоброчесних суддів? Чи може застосована модель добору суддів бути використана у контексті впровадження майбутніх реформ в Україні та закордоном? Про це говорили спікери дискусії Андрій Козлов, Олена Танасевич, Клеменс Мюллер та Андрій Химчук.

Модерувала обговорення виконавча директорка Фундації DEJURE Ірина Шиба.

Ключові тези спікерів:
— Чим відрізнявся конкурс до ВАКС від інших конкурсів? Застосуванням міжнародних підходів та стандартів. Міжнародні експерти ніколи не приймали необґрунтованих пояснень кандидатів.

Чому конкурс був успішним? Через залучення міжнародних експертів, електронне декларування та активну роль громадянського суспільства.
Андрій Козлов
Ексчлен Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
— На організацію діяльності суду у нас було лише 4 місяці. Це було досить важко, оскільки у нас не було приміщень, співробітників апарату, меблів та обладнання. Нам вдалося набрати 135 осіб та успішно запустити роботу суду вже 5 вересня. І ми вже маємо перші результати та статистику. Протягом 5—23 вересня цього року до ВАСК передали 58 справ щодо топ-корупції і здійснено 524 клопотання про проведення слідчих дій.
Олена Танасевич
Голова Вищого антикорупційного суду України
— Утворення ВАКС було ключовою вимогою Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу і на початку суд був «небажаною дитиною». Процес номінування членів ГРМЕ координувався міжнародними організаціями. Антикорупційна ініціатива ЄС допомагала у розробці критеріїв оцінювання доброчесності кандидатів та поширення інформації про конкурс до ВАКС.

Більше третини кандидатів до ВАКС були визнані недоброчесними та припинили участь у конкурсі через рішення Громадської ради міжнародних експертів. Важливо, що ГРМЕ мала право вето щодо кандидата, проте, не була єдиним органом, що приймає рішення.

Велику роль відіграло електронне декларування кандидатів на посади суддів ВАКС, оскільки ГРМЕ активно використовувала та аналізувала дані цих декларацій.
Клеменс Мюллер
Старший антикорупційний радник Європейської антикорупційної ініціативи в Україні
— Часові рамки для оцінювання ГРМЕ під час процедури конкурсу були дуже стислі — всього 30 днів. Проте у співпраці з іншими громадськими організаціями нам вдалося провести оцінку та аналіз усіх 343 кандидатів до суду.

Ми також проводили активну медіакампанію, щоб домогтися пояснень від кандидатів щодо їх доброчесності та активів, щодо яких були сумніви.

Ми змогли перевести дискусію щодо доброчесності кандидатів у публічну площину, а це зробило весь конкурс більш прозорим.
Юрист Фундації DEJURE
Експерти дійшли думки, що застосування ГРМЕ та електронного декларування під час конкурсу мало вирішальне значення. Завдяки зусиллям міжнародних експертів та участі представників українського громадянського суспільства, вдалося відібрати професійних та доброчесних суддів у ВАКС.

Захід організовано в рамках проекту «Підтримка незалежної та ефективної роботи Вищого антикорупційного суду» за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI) та Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. EUACI фінансується Європейським Союзом та співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії (DANIDA). Погляди, висновки та рекомендації, висловлені під час заходу, не обов'язково відображають думку EUACI, Європейського Союзу та DANIDA.
DJR
Пов'язані матеріали