Довіра бізнесу до господарських судів в Україні є традиційно низькою. В той же час, альтернативні інструменти вирішення бізнес-спорів, такі як третейські суди та міжнародний арбітраж, недостатньо розвинені та популярні, і мають обмежену компетенцію.

Через це майже всі бізнес-спори в Україні розглядаються в державних судах, а недовіра до них підриває інвестиційну привабливість країни. Ситуацію можна покращити через залучення до вирішення спорів правників, які окрім досвіду та безгоданної репутації, мають довіру бізнес-спільноти, яка делегує їх до складу суду.

Така модель розгляду комерційних спорів сторіччями працює в багатьох країнах, зокрема і в Німеччині, де двоє з трьох суддів є комерційними суддями обраними підприємцями. За таким самим принципом формувалися і спеціалізовані суди для вирішення комерційних спорів на українських землях від ХІІ сторіччя до 1920 року.

У липні 2019 року Фундація DEJURE розробила Концепцію утворення на базі господарського суду змішаного суду за участі присяжних, делегованих бізнес-спільнотою. Концепцією пропонується запровадити в Україні подібний до німецької моделі змішаний склад суду для розгляду бізнес-спорів.

Концепція пропонує, щоб мішаний склад суду формувався лише для вирішення значних спорів за ініціативою будь-якого учасника справи. Розгляд справ за участі такого складу суду відбуватиметься в апеляційній інстанції без права Верховного Суду змінювати рішення. Суд касаційної інстанції матиме право лише направляти справу на новий розгляд іншим складом суду присяжних.

За розрахунками авторів, впроваджені зміни можуть вже за 2-3 місяці від набрання чинності змін до закону мати антикорупційний ефект та позитивний вплив на інвестиційну привабливість країни.

В ході обговорення доктор Герхард Веген та Тарас Шепель презентували результати спільного дослідження діяльності комерційних судів Німеччини, історії та перспектив відновлення таких судів в Україні. Дослідження за цим напрямком здійснено і презентується в нашій країні вперше.

Завантажити презентації спікерів та дослідження можна за посиланням.

За словами Ксенії Величко, менеджера з питань стратегічного розвитку Американської торговельної палати в Україні, реальна судова реформа та забезпечення верховенства права вже тривалий є пріоритетом №1 для бізнесу.

За словами Ліщини, Міжнародний комерційний суд має бути національним судом, який розглядає справи за національним правом, або, якщо це передбачено договором, іноземним правом. Такі суди спеціалізуються на зовнішньоекономічних відносинах: як міжнародні комерційні відносини, так і захист прав інвесторів.

За основу пропонується взяти модель Вищого антикорупційного суду, як суду, який є в системі національних судів, проте має особливу юрисдикцію та має як першу, так і апеляційну інстанції. Остаточна модель роботи такого суду розробляється у Міністерстві юстиції та буде представлена для дискусії фаховій спільноті.

Учасники дискусії дійшли згоди, що створення окремого суду для розгляду бізнес-спорів компаній за участі іноземного капіталу може позитивно вплинути на інвестиційну привабливість України. Проте важливо забезпечити довіру бізнесу та громадськості як до процесу розробки моделі функціонування суду, так і до його створення і добору суддів.

Згідно результатів дослідження Фундації DEJURE, більше половини з 515 зареєстрованих в Україні третейських судів за весь час своєї діяльності не розглянули жодної справи. Така ситуація спричинена як недостатньо високими вимогами для створення третейського суду, так і низькою довірою до їх діяльності.

Щоб це виправити, в січні 2020 року Уряд вніс до парламенту законопроєкт, покликаний вдосконалити роботу третейських судів в Україні та відновити довіру до третейського розгляду.

За словами заступника Міністра юстиції України Олександра Банчука, основною ідеєю законопроєкту є очищення системи третейських судів, підвищення вимог до їх створення та діяльності та приведення діючих судів у відповідність до них.

Голова Третейської палати України та член правління Фундації DEJURE Тарас Шепель розповів, що розробка урядового законопроєкту відбувалась із залученням широкого кола фахівців та численних громадських обговорень.

Таким чином, вдалося врахувати інтереси більшості зацікавлених сторін та підготувати законопроєкт, який здатен надати третейському судочинству другий старт.

Пароль трансляції: IDm*0i+a