Учасники форуму обговорили стан і перспективи розвитку третейського розгляду в Україні, який є надзвичайно актуальним з огляду на перспективи європейської інтеграції України.

Під час форуму ГО «Фундація DEJURE» презентувала аналітичний звіт «Третейські суди в Україні: стан розвитку, статистика, практика та перспективи» — результат реалізації проекту «Громадський моніторинг та адвокація заради покращення захисту прав людини в третейських судах» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках програми «Нове правосуддя».

Як зазначив керівник проекту, голова Третейської палати України Тарас Шепель, звіт дозволяє як розвіяти певні міфи щодо актуального стану третейського розгляду, так і визначити проблемні місця у діяльності третейських судів, фактори, які стримують їхній розвиток, та напрямки роботи для удосконалення і популяризації третейського розгляду.

Проведена аналітична робота дала цікаву статистику. Так, всього в Україні було зареєстровано 515 третейських судів, 21 з яких припинив діяльність, 83 — не отримують кореспонденцію за містом реєстрації, лише 33 — мають оприлюднені положення, регламенти та списки суддів. Встановлено, що за всю історію розгляд справ здійснювали 248 третейських судів, решта діяльності не вели. За останні неповні два роки (2017—2018) справи розглядали, а отже, фактично діють 39 третейських судів.

Дослідження також дозволило окреслити набір характеристик, яким має відповідати третейський суд, щоб бути привабливим для потенційного споживача послуги з третейського вирішення спору:

• Наявність інформації про третейський суд, його регламент, список суддів, що можна встановити зокрема за наявністю інформаційного сайту, який містить необхідну і актуальну інформацію про третейський суд.
  
  
• Доступність третейського суду за реєстраційною адресою та засобами зв'язку.
  
  
• Авторитет і незалежність від потенційних сторін спору організації, при якій утворений третейський суд.
  
  
• Наявність практики, а саме відомості про те, що третейський суд час від часу розглядає справи.
  
  
• Репутація третейського суду, а саме відомості про те, що третейський суд не використовувався у кримінальних схемах, чи не є керованим в чиїхось інтересах, чи не підданий корупційним впливам.
  
  
• Безпосередньо якість третейських суддів (авторитет, репутація, досвід, спеціалізації).
  
  

Серед основних перешкод для розвитку третейських судів — недружня судова практика державних судів та окремі вади законодавчого регулювання.

З першочергових заходів для покращення ситуації, які можливо втілити в життя без змін до законодавства, звіт рекомендує:

1. формування судової практики, дружньої до третейського способу вирішення спорів;
   
   
2. забезпечення належного рівня інформування про третейські суди.
   
   

Подальші кроки стосуються змін до законодавства і передбачають:

1. зміни у підвідомчості спорів третейским судам — зокрема, уточнене формулювання виключення з підвідомчості справ щодо захисту споживачів, а також розширення підвідомчості на всі категорії цивільних і господарських справ;
   
   
2. розширення підтримки третейського розгляду з боку державних судів;
   
   
3. зміни до закону «Про третейські суди» в частині підвищення вимог до утворення третейських судів і розширення третейського самоврядування.
   
   

Під час заходу також було презентовано результати соціологічного опитування серед потенційних користувачів послуг третейських судів, проведеного влітку 2018 року на замовлення Фундації DEJURE, яке презентували виконавча директорка Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Наталя Харченко й директорка ТОВ «Полстер» Маріам Мустафаєва.

Соціологічне дослідження зокрема виявило, що:

• Недовіра суспільства до третейських судів менша, ніж до державних.
  
  
• Бажання самостійно обирати суд і суддів для розгляду своїх заяв є високим.
  
  
• Декларована обізнаність щодо третейських судів у суспільстві є високою, але поверховою.
  
  
• Досвід звернень до третейських судів — низький.
  
  
• Потреба у додатковій інформації про третейські суди не актуалізована, але ті, хто цікавиться третейським розглядом, хочуть знати про третейські суди якомога більше.
  
  

Як відзначають соціологи, такі результати є свідченням як браку інформації про третейський розгляд, так і потенційної зацікавленості суспільства у ньому, що створює сприятливу основу для розвитку галузі.

Крім аналітики та соціологічних знахідок, було презентовано також комунікаційну стратегію для третейських судів, яку представила експертка з комунікації Фундації DEJURE Олена Болтушкіна. Головна мета стратегії — забезпечити комунікаційну підтримку становлення третейського розгляду як ефективної і популярної альтернативи державним судам у вирішенні спорів в Україні.

У панельних дискусіях під час форуму взяли участь арбітр Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України Сергій Гришко, голова Третейського суду при Асоціації українських банків Анатолій Жуков, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат та суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Костянтин Пільков.

За результатами Третейського форуму Тарас Шепель поділився планами роботи із втілення в життя представлених напрацювань.

Аналітичний звіт з додатками (результати соціологічного опитування та комунікаційна стратегія), а також презентації спікерів доступні за посиланням.

* * *

Третейський форум відбувся у рамках реалізації Фундацією DEJURE проекту «Громадський моніторинг та адвокація заради покращення захисту прав людини в третейських судах», впровадженого за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках програми «Нове правосуддя». Погляди, висловлені підчас заходу, не обов'язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.

Партнерами заходу виступили Третейська палата України, Торгово-промислова палата України та Асоціація правників України.