Президент має обрати двох членів ВРП серед двох недоброчесних та чотирьох доброчесних кандидатів
06.09.2019
Конкурсна комісія з добору кандидатів для призначення членів Вищої ради правосуддя (ВРП) за квотою Президента рекомендувала для такого призначення шістьох осіб. До фінального переліку кандидатів потрапили Оксана Блажівська та Михайло Кобаль, яким, на думку громадськості, не місце у ВРП.
Фото:
Офіс Президента
4 вересня відбулося останнє засідання Конкурсної комісії, за результатами якого остання визначила 6 кандидатів, яких рекомендовано до призначення головою держави до ВРП. Голова Конкурсної комісії, голова правління громадської організації «Експертний центр з прав людини» Володимир Сущенко опублікував відповідний протокол.

До цього переліку увійшли:

  • Оксана Блажівська, яка працювала помічницею нотаріуса, але після призначення батька, Євгена Блажівського, заступником колишнього генерального прокурора Віктора Пшонки стала суддею Господарського суду Києва. Суддя проживає у квартирі, записаній на дочку, їздить на автівці, зареєстрованій на ім'я батька, та не декларує вартості ювелірних виробів і творів мистецтва, які їй належать.

  • Михайло Кобаль, який, за первинним кваліфікаційним оцінюванням, проведеним у 2016 році, не підтвердив своєї здатності здійснювати правосуддя. Суддя у складі колегії задовольнив позов підприємства ТОВ «Грааль», скасувавши рішення Мінкульту про занесення історичної будівлі по вулиці Грушевського у Києві до Державного реєстру нерухомих пам'яток. За інформацією «Української правди», згадане підприємство пов'язане з міністром часів Януковича Дмитром Табачником та вже понад 10 років намагається збудувати на вказаній вулиці хмарочос.
До переліку також увійшли судді, які засвідчили свою незалежність: Роман Брегей, Віктор Фомін, Павло Пархоменко та член правління громадських організацій Автомайдан та Фундація DEJURE, адвокат Роман Маселко.

Голова правління Фундації DEJURE
Чи призначить голова держави кандидатів, щодо яких не знайдено негативної інформації, чи тих, хто не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, — цей вибір стане ще одним лакмусовим папірцем. Ми отримаємо ще одне свідчення того, чи дійсно Президент та його команда прагнуть справжнього реформування судової системи, чи лише вибіркових змін, які дозволять зберегти контроль над нею. Сподіваємося, що представники нової влади розуміють, що залежні суди загрожують не лише «пересічним громадянам», але й органам влади, що засвідчує приклад сумнозвісного Окружного адміністративного суду міста Києва.
Як повідомив голова Конкурсної комісії Володимир Сущенко, троє з претендентів, яких було рекомендовано, набрали максимальну кількість голосів членів Комісії. Він також повідомив, що ухвалена система критеріїв та передбаченої за кожен з них кількості балів не була використана у прозорий спосіб та залишилася «особовим інструментом, результати використання якого ніхто не бачив». Крім того, голова зазначив, що Комісія встановила факт формального ставлення одного з військових комісаріатів та НАЗК до проведення спеціальної перевірки кандидатів.
DJR
Пов'язані матеріали