Формування Вищого антикорупційного суду: висновки та уроки на майбутнє
19.06.2019
У вівторок, 18 червня, Фундація DEJURE провела фахову дискусію щодо підсумків конкурсу до Вищого антикорупційного суду (ВАС) та можливостей масштабування успішних практик цього конкурсу. У дискусії взяли участь експерти, представники влади та політичних сил.
Нагадаємо, що до формування ВАС вперше в історії судової системи України залучалися міжнародні експерти, які були наділені можливістю дискваліфікувати з конкурсу кандидатів, щодо яких у них виникли обґрунтовані сумніви у доброчесності й професійності. Цей досвід є унікальним не лише в Україні, але й у світі.

Під час дискусії було презентовано звіт «Формування Вищого антикорупційного суду: як з 343 кандидатів відібрали 38 суддів», підготовлений Фундацією DEJURE.

Автор звіту Роман Смалюк зазначив, що за результатами аналізу етапів, яких аналітики виокремили шість, було виявлено кілька проблемних моментів. Серед них:

  • публікація бази письмових тестових питань конкурсу ще до проведення тестів;

  • відсутність в учасників конкурсу та громадськості можливості порівняти результати виконаних кандидатами практичних завдань (або один з одним, або ж з певним «ідеальним» варіантом вирішення), щоб зрозуміти логіку виставлення балів;

  • незрозумілість логіки виставлення балів членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів: за відсутності чітких критерії об'єктивність виставлення комісією балів може ставитися під сумнів;

  • відсутність механізму повернення кандидатів у конкурс, якщо підстави їх вибуття були скасовані судом.

Недоліки, на які вказали аналітики потребують допрацювань та мають враховуватися і у інших процедурах оцінювання суддів, проте дуже великим позитивним напрацюванням конкурсу стало досягнення порозуміння між міжнародними експертами, ВККС та громадськістю.

Роман Смалюк
Автор аналітичного звіту для Фундації DEJURE
«Цей конкурс став певною «сходинкою» до уніфікованого розуміння такого складного і багатогранного поняття «доброчесність» між громадськістю, Вищою кваліфікаційною комісією і, відповідно, міжнародними експертами. Це хотів би виділити як один з найбільших плюсів, досвід, який ми можемо використовувати і в інших конкурсах».
Учасники детально обговорили усі позитивні моменти та зауваження до окремих процедур конкурсу з позиції різних учасників конкурсуного процесу. Зокрема, суддя Вищого антикорсуду Маркіян Галабала поділився власним досвідом та відзначив, що позитивних вражень має більше, аніж зауважень, а експерти у галузі судової реформи пов'язали успіх конкурсу саме з участю у ньому міжнародних експертів.
«Насправді процедура добору антикорупційних суддів від інших відрізнялася, по суті, лише одним — участю міжнародних експертів. Все решта було таке саме: такі самі тести, така сама методологія оцінювання, до якої так, дійсно, були питання ще при доборі суддів до Верховного Суду.

І тим не менше, результат добору суддів до Антикорупційного суду і, скажімо, першого добору до Верховного Суду, відрізняється драматично. Якість кадрів, добраних за участі міжнародників і без участі міжнародників, мені здається, неможливо навіть порівнювати. Що це означає? Що мають значення не тільки і не стільки процедури, але й люди, які ці процедури застосовують, і люди, які є носіями певного стандарту застосування процедури. І це важливо мати на увазі, дизайнуючи наступні підходи до судової реформи. Нам міжнародні експерти показали, як має працювати стандарт добору суддів цивілізованого світу, як має працювати стандарт найменшого сумніву у доброчесності».
Анастасія Красносільська
Екскерівниця адвокації Центру протидії корупції, кандидатка у народні депутати Україи від партії «Слуга народу»
«Як правник та як суддя я був дуже зацікавлений, уважно раз за разом читаючи закон України про Вищий антикорупційний суд.

Ви, скоріш за все, обізнані про статтю 3 цього закону: завданням Антикорсуду є здійснення правосуддя «з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов'язаних із ними злочинів та судового контролю за досудовим розслідуванням цих злочинів».

Це дуже серйозний та важкий обов'язок. Це обов'язок, покладений на суддів Вищого антикорупційного суду, та обов'язок, до якого ми поставилися з найбільшою серйозністю, починаючи роботу Громадської ради міжнародних експертів».
Тед Зажечни
Член Громадської ради міжнародних експертів, експерт проекту PRAVO-JUSTICE
У другій частині заходу учасники також обговорили можливості масштабування успіхів конкурсу до Антикорсуду шляхом залучення міжнародних експертів до інших ключових процесів у судовій реформі в Україні.

Виконавча директорка Фундації DEJURE Ірина Шиба презентувала пропозицію громадськості — нову модель формування органів добору суддів, передусім ВККС, з використанням позитивного досвіду залучення міжнародних експертів.

Ця модель передбачає, що половина ВККС обиратиметься суддями з числа суддів шляхом електронного голосування, інша половина — громадськими організаціями, які мають підтверджений досвід та відповідають високим вимогам, з числа адвокатів, правозахисників, науковців та журналістів. Усіх кандидатів та ГО перевірятимуть на відповідність вимогам доброчесності та компетентності саме міжнародні експерти.

Ярослав Юрчишин
Колишній виконавчий директор Transparency International Ukraine, заступник голови партії «Голос», кандидат у народні депутати України
«Міняти треба, по суті, всю фільтраційну систему ВККС-ВРП. Там не має бути недоброчесних суддів за визначенням. Тобто люди, які самі не пройшли перевірку на доброчесність, не можуть в принципі перевіряти інших. Тобто не можна вовка ставити берегти овець, бо овець не буде.

В цьому випадку дуже важливо, щоб конкурсна процедура на належному рівні залучення міжнародних експертів була впроваджена і до формування, власне, сладу ВККС і ВРП. Дуже важливо, щоб до складу ВККС потрапили люди позасистемні, але з належним рівнем знань і, що важливо, повноважень».

Захід проведено в рамках проекту «Моніторинг процесу створення Вищого антикорупційного суду» за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI). EUACI фінансується Європейським Союзом та співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії (DANIDA). Погляди, висновки та рекомендації належать авторам та укладачам цієї публікації і не обов'язково відображають думку EUACI, Європейського Союзу та DANIDA.
DJR
Пов'язані матеріали