28 квітня 2018

Андрій Химчук, Микола Колотило • ФУНДАЦІЯ DEJURE
Що є і що не є втручанням у здійснення правосуддя?
Огляд правових позицій Вищої ради правосуддя
за результатами аналізу її рішень у 2016—2017 роках
Стаття 129 Конституції України передбачає, що суддя у здійсненні правосуддя є незалежним.
На захист цього принципу законодавство встановлює кримінальну відповідальність за втручання у діяльність судових органів (ст. 376 Кримінального кодексу України). З 2010 року законодавство також зобов'язує суддів повідомляти компетентні органи про факти втручання у їхню діяльність упродовж п'яти днів з виявлення таких. За ігнорування цього обов'язку суддя може понести дисциплінарну відповідальність.

З прийняттям нової редакцїі законів «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя» повноваження з розгляду та реагування на такі повідомлення були передані від Ради суддів України до Вищої ради правосуддя (ВРП). ВРП також отримала повноваження ухвалювати акти реагування на факти втручання — подання, обов'язкові для розгляду адресатами протягом 10 днів з дня отримання. За їх нерозгляд або несвоєчасний розгляд передбачена адміністративна відповідальність.
Однак що ж розуміти під «втручанням у здійснення правосуддя»?
У ч. 1 ст. 376 Кримінального кодексу (КК) України «втручання у здійснення правосуддя» визначається як «втручання у будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення». Таке формулювання в законі є надміру широким та нечітким, адже не кожен акт перешкоджання судді є злочином. Іноді це може бути адміністративне правопорушення (прояв неповаги до суду), зловживання процесуальними правами (подача безпідставних заяв), або ж просто реалізація особою права на свободу слова, яка не подобається судді (публікації негативного характеру про суддю в ЗМІ). Як наслідок, судді, які звертаються з повідомленнями про втручання, досить часто викладають у них обставини, які, на думку ВРП, не мають ознак втручання. Можлива й протилежна ситуація: судді можуть не усвідомлювати, що втручання дійсно було, ігнорувати такі факти і не подавати необхідних повідомлень до ВРП.

Для цього важливо формувати та узагальнювати практику розгляду ВРП повідомлень суддів про втручання у здійснення ними правосуддя та роз'яснювати на конкретних прикладах, які дії є втручанням та про які треба повідомляти, а які — такими не є.

Після передачі відповідних повноважень до ВРП остання, хоча і прийняла 124 рішення за результатами розгляду повідомлень про втручання у здійснення правосуддя, жодних аналітичних матеріалів на цю тему ще не публікувала. Так само рішення не аналізувала й експертна громадськість, чим і зумовлена актуальність цієї публікацїі. Автори опрацювали всі рішення ВРП за результатами розгляду повідомлень суддів про втручання, що містилися у відповідному реєстрі на веб-сайті ВРП станом на 31 грудня 2017 року. За результатами аналізу сформовано ключові правові позиції у рішеннях.

Правові позиції ВРП у цій публікації розбиті за категоріями відповідно до ситуацій, описаних у повідомленнях. Окрім того, наводяться статистичні дані, що стосуються розгляду повідомлень суддів, та їх аналіз.
Труднощі в аналізі рішень ВРП:
Рішення, де відсутня чітка позиція ВРП щодо факту втручання, не бралися до уваги при підготовці цього аналізу.
Текст рішень ВРП чітко не розділений на змістовні частини. Фактичні обставини часто не відмежовані від мотивувальної частини.
Свою позицію у рішеннях ВРП обгрунтовує, як правило, лише загальними принципами і правовими нормами щодо суддівської незалежності. Перелік таких правових норм та речення «встановлені обставини свідчать про втручання в діяльність судді…» складають мотиваційну частину більшості рішень.
Часто судді в своїх повідомленнях описують цілий перелік дій, які вони вважають втручанням. За результатами перевірки таких повідомлень ВРП іноді оцінює на предмет втручання всі дії в сукупності, а подекуди — кожну дію окремо. Тому з рішень не завжди зрозуміло, чи кожна із описаних у повідомленні дій визнана втручанням, чи всі вони в сукупності, чи лише якась одна. Іноді ВРП аналізує лише частину із описаних у повідомленні дій.
Наприклад, у рішенні ВРП № 2780/0/15-17 від 12.09.2017 згадуються такі вчинки осіб, присутніх у засіданні, як:

– голосні висловлювлювання незадоволення на адресу судді;
– вимагання (із застосуванням нецензурної лексики) присутніх у залі осіб до судді подати заяву про самовідвід;
– невиконання вимог судді припинити порушення порядку в залі засідання;
– створення «коридору» при спробі судді вийти із зали засідання;
– облиття судді зеленкою.

У результаті після цитування ряду правових норм ВРП зазначає в рішенні, лише що «дійшла висновку, що обставини, викладені у повідомленні судді, свідчать про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя в межах кримінального провадження». Аналогічно у рішенні ВРП № 3110/0/15-17 від 03.10.2017 згадуються такі дії особи як:

– усне прохання під час особистої зустрічі із суддею прийняти рішення у справі на користь його знайомих;
– систематичне здійснення дзвінків на мобільний телефон судді;
– усне висловлювання судді претензій стосовно того, що суддя не приймає рішення у справі та не відповідає на дзвінки;
– надсилання судді смс-повідомлення з погрозами.

Після цитування ряду загальних правових норм ВРП зазначає у рішенні лише: «Встановлені обставини свідчать про втручання в діяльність судді».

У рішенні № 2152/0/15-17 від 18.07.2017 ВРП аналізує лише частину з описаних у повідомленні cудді погроз на його адресу. У повідомленні зазначалося, що особа просила суддю написати заяву про відповідальність за погіршення стану здоров'я заявника та що у випадку тяжких наслідків суддя буде нести за це кримінальну відповідальність. Також у повідомленні згадується твердження особи про те, що вона готова загризти суддю. Водночас у тексті рішення упущена частина «на смерть», якою закінчувалася попередня фраза. Твердження про те, що «суддю варто спалити живцем» та що «його місце не в суддівському кріслі, а на нарах», взагалі не згадуються ВРП, хоча вони й зазначені у повідомленні судді.
Якщо у процесі перевірки повідомлення судді ВРП встановлює, що за викладеними у ньому обставинами вже розпочато кримінальне провадження — вона не завжди надає їм власну оцінку. Як правило, в таких випадках ВРП лише звертається до органів правопорядку щодо надання інформації про хід розслідування. Тому у деяких рішення відсутня позиція ВРП щодо наявності чи відсутності факту втручання.
У рішеннях № 2271/0/15-17 від 27.07.2017 та № 2639/0/15-17 від 05.09.2017 ВРП встановила, що, окрім повідомлень до ВРП, судді також звернулися до поліції із заявами про вчинення кримінальних правопорушень. За їхніми заявами були відкриті кримінальні провадження. Розглянувши повідомлення суддів, ВРП не надала власної оцінки викладеним у повідомленнях фактам, а лише звернулася до органів правопорядку щодо надання інформації про хід розслідувань.

Однак у рішенні ВРП № 3110/0/15-17 від 03.10.2017 за тих же обставин ВРП і надає власну оцінку описаним обставинам, і звертається до органів правопорядку щодо надання відомостей про хід розслідування.

Звернення до суду осіб, які не є учасниками судових справ
Визнано втручанням у здійснення правосуддя:
Звернення комітетів Верховної Ради (ВР) України щодо «вжиття судом заходів індивідуального характеру стосовно запобігання порушення прав» певної особи
Комітет ВР з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин звернувся, зокрема, до суду щодо вжиття заходів індивідуального характеру стосовно порушення прав громадянина США та Держави Ізраїль. Вказаний суд у цей час розглядав апеляційну скаргу адвоката цього громадянина на ухвалу слідчого судді, якою до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У зверненні комітет зазначав, що ухвала слідчого судді є незаконною, та висловлював прохання до державних органів ініціювати притягнення слідчого судді до кримінальної і дисциплінарної відповідальності.

ВРП визнала звернення комітету втручанням у здійснення правосуддя, оскільки такі звернення створюють уявлення можливості вплинути на суд та на прийняття судового рішення у позапроцесуальний спосіб, що в цілому негативно позначається на авторитеті правосуддя та підриває незалежність судової влади (рішення № 2376/0/15-17 від 08.08.2017).
Звернення депутатів ВР, місцевих рад до суду, котрі стосуються розгляду конкретних справ, в яких вони не є учасниками
Народний депутат України, який не є учасником судового процесу, повинен утримуватися від звернень до суду щодо прийняття того чи іншого рішення, а також вказівок щодо розгляду справи у певному порядку у позапроцесуальний спосіб (рішення ВРП № 3461/0/15-17 від 26.10.2017). Залежно від характеру і змісту таких запитів та звернень їх слід розцінювати як втручання в судову діяльність. Це стосується, зокрема, і звернень, у яких йдеться про те, що розгляд справи «взято під депутатський контроль» (рішення ВРП № 3246/0/15-17 від 11.10.2017). Такі звернення можуть бути розцінені як неправомірний вплив на судову владу, втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя, що негативно позначається на авторитеті судової влади та підриває авторитет правосуддя (рішення ВРП № 2781/0/15-17 від 12.09.2017, № 4267/0/15-17 від 26.12.2017). Дії депутата як представника територіальної громади створюють у мешканців такої громади уявлення можливості вплинути на суд та судове рішення у позапроцесуальний спосіб, що в цілому негативно позначається на авторитеті правосуддя та підриває незалежність судової влади України (рішення ВРП № 2270/0/15-17 від 27.07.2017).
Дзвінки чи смс-повідомлення судді, у яких висловлються заклики прийняти певне рішення та містяться погрози
До судді зателефонував його колишній одногрупник з ВНЗ і запропонував зустрітися для того, «щоб порадитися з юридичного питання». Під час зустрічі він повідомив, що йому відомо про перебування у провадженні судді ряду судових справ, у яких він та одна зі сторін у справах зацікавлені. Просив прийняти рішення на користь такої особи, оскільки в разі прийняття іншого рішення вони матимуть великі фінансові проблеми, а за цим «стоять серйозні люди, яким це не сподобається». В подальшому під час зустрічі у місті проживання ОСОБА_1 висловив претензії судді стосовно того, що суддя не приймає рішення і не відповідає на його дзвінки. Після прийняття рішення в одній зі справ, де стороною був ОСОБА_2, ОСОБА_1 зателефонував судді, проте суддя не відповів на дзвінок. Після цього судді надійшло SMS-повідомлення з погрозою. ВРП зазначила, що встановлені обставини свідчать про втручання в діяльність судді (рішення ВРП № 3110/0/15-17 від 03.10.2017). ВРП безпосередньо не деталізувала, яка з описаного переліку дій (чи то ж всі вони в сукупності) визнана втручанням.

В іншому випадку на номер судді з невідомого номера надійшло SMS-повідомлення з використанням ненормативної лексики та погроз на адресу судді, які мали бути здійснені у разі, якщо рішення у справі буде не на користь ОСОБА_1, ОСОБА_4 та інших. З іншого невідомого номера надійшло SMS-повідомлення з наполегливим проханням пристати на бік вчених у справі. Таким чином надсилання суддям SMS-повідомлень з висловлюванням погроз і заклику прийняти певне рішення у судовій справі є втручанням у діяльність суддів при здійсненні правосуддя, за яке передбачена кримінальна відповідальність (рішення № 4274/0/15-17 від 26.12.2017).

Не визнавалося втручанням у рішення правосуддя:
Звернення громадян до суддів з проханнями дотримуватись законодавства при розгляді справи, або звернення, у яких висловлюються непогодження з рішеннями суддів
Громадянин написав декілька звернень до судді, в яких висловлював прохання дотримуватись правил самовідводу та відводу, бути об'єктивним у справах за участю окремих сторін спору і враховувати можливість конфлікту інтересів у таких справах; висловлював думку про порушення судом правил підсудності. ВРП зазначила, що такі звернення є відображенням точки зору громадян стосовно розгляду справ і не можуть бути підставою для застосування заходів щодо забезпечення незалежності та авторитету правосуддя (рішення ВРП № 526/0/15-17 від 16.03.2017).
Звернення громадських організацій до суддів з повідомленнями про взяття на громадський контроль розгляду певної справи
Повідомлення про присутність у відкритому судовому засіданні членів громадської організації, представників ЗМІ та громадськості не може бути визнано втручанням у діяльність судді у разі, якщо такі особи не вчиняють жодних протиправних дій (рішення ВРП № 3452/0/15-17 від 26.10.2017).
Звернення громадян, в яких суддю запрошують на зустріч для надання пояснень по вже прийнятому нею рішенню
До голови суду з відкритим листом звернулися жителі села. У ньому, в рамках загальнодержавної люстрації, вони просили його відрядити суддю суду на збори села для надання відповідей на викладені у зверненні запитання, що стосувалися її судового рішення. Звернення також містило погрозу «прокатати пані суддю у смітнику по селу…». ВРП постановила, що з тексту повідомлення судді убачається, що звернення не містить відомостей, які б свідчили про втручання в діяльність судді у зв'язку із здійсненням правосуддя, пов'язане із перешкоджанням виконанню суддею професійних обов'язків, та схиленню її до винесення неправосудного рішення, та відповідно до закону не потребує реагування. При цьому, ВРП акцентувала увагу на тому, що звернення надійшло вже після прийняття суддею рішення у справі (рішення ВРП № 2641/0/15-17 05.09.2017).

Звернення до суду осіб, які беруть участь у судовій справі
Не визнавалося втручанням у рішення правосуддя:
Заявлення судді відводів, в тому числі безпідставних
До суду надійшла заява відповідача про відвід головуючого судді у справі. У заяві зазначено, що суддя не може брати участь у справі, оскільки судовий збір з позовної заяви до нього перерахований не на рахунок Державної казначейської служби, а на рахунок суду, що, на думку заявника, свідчить про вчинення корупційного правопорушення та неправомірне відкриття провадження у справі. В іншому випадку, захисником обвинуваченого було заявлено відвід судді, в обґрунтування якого адвокат посилався на необ'єктивність зазначеного судді при розгляді інших кримінальних справ. Крім того, заява адвоката містила вказівку на вчинення суддею посадових злочинів.

Щодо обох випадків ВРП зазначила, що заявлення відводу судді не суперечить положенням процесуального законодавства, та не є доказом спроби тиску чи впливу на суддю. Звернення осіб, які беруть участь у справі, до суду із необґрунтованими клопотаннями та заявами про відвід може свідчити про зловживання процесуальними правами, наданими чинним законодавством (рішення ВРП № 1651/0/15-17 від 20.06.2017, № 2272/0/15-17 від 27.07.2017).
Звернення до суду з проханням вжити організаційних заходів щодо призначення справи до розгляду
У зв'язку з неотриманням повідомлення про дату та час призначення справи до апеляційного розгляду прокуратура надіслала листи до суду з проханням вжити термінових організаційних заходів щодо призначення справи до апеляційного розгляду.

ВРП зазначила, що звернення осіб, які беруть участь у справі, з відповідним проханням до суду при виконанні ними своїх обов'язків та реалізації процесуальних прав, передбачених чинним законодавством, не може бути розцінене як спроба тиску чи впливу на суддю (рішення ВРП № 1329/0/15-17 від 30.05.2017).
Звернення до голови суду із заявою про передачу справи на розгляд іншої колегії суду
Вказана заява, хоча і є позапроцесуальною формою звернення представника сторони у конкретній справі, однак не є втручанням у здійснення суддями правосуддя, оскільки її було розглянуто заступником голови суду та надано заявнику вичерпну відповідь щодо відсутності у голови суду повноважень для вирішення порушених у цьому зверненні питань (рішення ВРП № 2508/0/15-17 від 22.08.2017).
Звернення, у яких відображено ставлення учасника справи до судді чи ходу провадження у справі
Позивач у справі звернувся до судді із заявою, в якій просив зазначеного суддю написати заяву про відповідальність за погіршення стану здоров'я заявника, а також про те, що у випадку тяжких наслідків він буде нести за це кримінальну відповідальність. Водночас у заяві позивач зазначав, зокрема, про те, що готовий загризти суддю, який протягом останніх трьох років ухвалював судові рішення із порушенням законодавства.

ВРП встановила, що зміст заяви особи є відображенням його точки зору стосовно розгляду справ і не може бути підставою для застосування заходів щодо забезпечення незалежності та авторитету правосуддя (рішення ВРП № 2152/0/15-17 від 18.07.2017).

Клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку з участю особи в тестуванні у межах конкурсу на посаду в Національному антикорпційному бюро України (НАБУ)
Подання представником відповідача заяви про відкладення розгляду справи з обґрунтуванням неможливості узяти участь у судовому розгляді в зв'язку із проходженням тестування у день судового засідання є правом учасника процесу, яке передбачене господарським процесуальним законодавством, а участь особи у конкурсі на посаду в НАБУ є його правом як фізичної особи, гарантованим Конституцією і законами України, і не може свідчити про здійснення впливу на суддю. Крім того, звернення до суду осіб, які беруть участь у справі, із необґрунтованими клопотаннями може свідчити про зловживання процесуальними правами (рішення ВРП № 2051/0/15-17 від 13.07.2017).
Звернення сторони у справі до судді по мобільному телефону з проханням об'єктивно розглядати справу, що перебуває у провадженні
Cудді зателефонувала особа, яка відрекомендувалася як ОСОБА_1, із проханням щодо об'єктивного розгляду справи, яка перебуває в провадженні судді, де стороною є ОСОБА_2.

ВРП зазначила, що таке звернення, здійснене у формі телефонної розмови ймовірно громадянином ОСОБА_1, слід розцінювати як звернення особи, яка є учасником процесу (якщо його дійсно було вчинено громадянином ОСОБА_1), здійснене поза випадками, передбаченими процесуальним законом, та таке, що не підлягає розгляду судом. Таким чином, звернення, що надійшло на адресу судді під час телефонної розмови ймовірно з громадянином ОСОБА_1, є відображенням його точки зору стосовно розгляду справи (рішення ВРП № 3457/0/15-17 від 26.10.2017).

Звернення присяжної до судді з проханням прийняти рішення на користь сторони у справ
Усна заява громадянки є позапроцесуальною формою звернення, не узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 48 закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вимоги поважати незалежність судді й не посягати на неї та є неприпустимою, однак — не є втручанням у здійснення правосуддя (рішення ВРП № 3455/0/15-17 від 26.10.2017).
Дзвінки/SMS-повідомлення на мобільний телефон судді з проханнями «допомогти» у вирішенні судової справи, що перебуває у провадженні іншого судді того ж суду
На мобільний телефон судді зателефонував ОСОБА_1 з проханням допомогти, не вказавши конкретних обставин. Після того, як суддя припинив розмову з власної ініціативи, на його телефон надійшло SMS-повідомлення. Із ОСОБА_1 суддя знайомий, але не бачив його і не спілкувався з ним понад 5–6 років. Хоча текст SMS-повідомлення не зазначається в рішенні ВРП, з нього випливає, що повідомлення стосувалося спроби впливу на іншого суддю того самого суду. ВРП, не навівши аргументації, дійшла висновку про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (рішення ВРП № 2561/0/15-17 від 29.08.2017).
Cпроба захисника сторони потрапити до голови суду, який здійснює провадження в його справі, на прийом з відмовою назватися
Захисник ОСОБА_7, відмовляючись назватись, намагалася потрапити до судді на прийом як до голови суду, тобто обманним шляхом отримати позапроцесуальне спілкування з суддею. ВРП не знайшла підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (рішення ВРП № 3458/0/15-17 від 26.10.2017).

Поведінка у залі судових засідань
Визнано втручанням у здійснення правосуддя:
Блокування залів судових засідань/приміщень судів
Блокування приміщення зали судового засідання створюють у пересічного громадянина, в тому числі обвинувачених, уявлення щодо можливості вплинути на суд та судове рішення у позапроцесуальний спосіб, що в цілому негативно позначається на авторитеті правосуддя та підриває незалежність судової влади, а також свідчить про втручання у діяльність судді при здійсненні правосуддя (рішення ВРП № 3456/0/15-17 від 26.10.2017).

Під час перебування колегії суддів у залі засідання присутні в залі особи, одягнені у військовий одяг, почали голосно висловлювати своє незадоволення на адресу головуючого судді, який начебто намагався звільнити від відповідальності обвинуваченого, та вимагали від судді подати заяву про самовідвід. Головуючим була здійснена спроба розпочати судовий розгляд, проте у зв'язку з невиконанням вимог головуючого припинити порушення порядку в залі, що перешкоджало розгляду справи, засідання було відкладено. Після цього згадані особи стали при виході із зали суду, утворивши таким чином так званий «коридор». З метою уникнення побиття та недопущення негативного розвитку цієї ситуації, суддя залишився в залі суду. Згодом невідомі особи розбризкали в бік судді «зеленку». Розчин потрапив на обличчя судді, його мантію, а також відкриті частини тіла, одяг та особисті речі секретаря засідання, прокурора, осіб, які входили до складу варти. Було пошкоджено меблі, технічне обладнання в залі суду. ВРП дійшла висновку, що такі обставини свідчать про втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя в межах кримінального провадження (рішення № 2780/0/15-17 від 12.09.2017). Однак у рішенні описані події не аналізуються окремо, а в мотивувальній частині містяться посилання лише на загальні норми щодо суддівської незалежності. За розумінням авторів, втручанням є безпосередньо блокування виходу судді із зали засідання.

В іншому випадку, враховуючи заборону щодо проведення слідчих дій у нічний час, у засіданні було оголошено перерву до ранку наступного дня та повідомлено, що затриманого буде доставлено до слідчого ізолятора. Після цього присутні в залі засідання особи вчинили бійку і штовханину, погрожували слідчій судді, перешкоджали їй залишити зал засідання та не реагували на її зауваження. Суддя вийшла із зали засідання з допомогою працівників поліції. У подальшому вхід до нього було заблоковано. При цьому в залі було розбито вікна, пошкоджено меблі, технічне та інше обладнання. ВРП дійшла висновку, що зазначені факти свідчать про порушення гарантій незалежності судді під час здійснення правосуддя. Встановлені факти безпідставної неповаги до слідчого судді та суду можуть сформувати у суспільстві уявлення про безкарність протиправного впливу на судову систему та негативно позначитися на її незалежності в цілому (рішення ВРП № 3420/0/15-17 від 24.10.2017).
Акт фізичного насильства щодо судді, пов'язаної з її рішенням у нерозглянутій справі
Відразу після проголошення судового рішення про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою рідний брат обвинуваченого з погрозами фізичної розправи та вбивства накинувся на суддю. Він наніс їй тілесні ушкодження за ухвалене судове рішення. Розправі над суддею завадили свідки інциденту та працівники конвойної служби суду. Враховуючи, що розгляд кримінального провадження суддею не завершено, відповідно дії з боку громадянина можна розцінювати як втручання у здійснення правосуддя у формі насильства — фізичної розправи стосовно судді (рішення ВРП № 4119/0/15-17 від 14.12.2017).
Заявлення відводів суддям під загрозою бойкоту судових засідань у разі їх незадоволення
Під час розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 адвокатами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також частиною потерпілих було заявлено повторний відвід суддям. Текст заяви про відвід був оголошений адвокатом ОСОБА_2 у судовому засіданні. Зокрема, зазначено про скоєння суддями злочину, передбаченого ст. 375 КК України, про існування позапроцесуальних домовленостей із суддями апеляційного суду, про зміну запобіжного заходу до обвинуваченого через наявність корупційних факторів тощо. Крім того, у заяві зазначалося про відповідні звернення потерпілих до Президента України, ВРП, органів державної влади України та ОМС з метою вплинути на рішення, які будуть прийняті судом за результатами розгляду справи. У заяві про відвід також стверджується про намір потерпілих «бойкотувати» роботу суду та про створення ними перешкод для подальшого розгляду справи. Внаслідок закликів адвоката ОСОБА_1 не довіряти складу суду потерпілими було допущено масове порушення порядку у судовому засіданні, через що суд був позбавлений можливості у цей день здійснювати правосуддя.

ВРП зазначила, що вказане свідчить про намагання потерпілих чинити тиск на суд для ухвалення рішення, в якому вони зацікавлені, а саме задоволення їх заяви про відвід. Такі дії є грубим проявом неповаги до суду, спробою схилити суддів до прийняття бажаного рішення і погрозою перешкоджати розгляду справи у разі прийняття іншого, ніж вони бажають, рішення (рішення ВРП № 4273/0/15-17 від 26.12.2017).

Порушення правил поведінки в судовому засіданні (висловлювання негативного характеру стосовно особи судді, нахабна поведінка, ігнорування вимог головуючого, безперервне заявлення безпідставних клопотань тощо)
В судових засіданнях представники сторони поводили себе зухвало, вчиняли провокаційні дії щодо головуючого судді, спрямовані на зрив судового засідання та на передачу справи на розгляд іншому судді, ігнорували вимоги головуючого щодо дотримання порядку у судовому засіданні, зазначали, що будуть заявляти відводи судді та клопотання до того часу, доки їх не буде задоволено та не передано справу на розгляд іншому судді. ВРП зазначила, що виходить із того, що порушення особами, які беруть участь у справі, своїх обов'язків або протиправне перешкоджання здійсненню судочинства є зловживанням процесуальними правами, наслідком чого є порушення порядку в судовому засіданні. Для протидії зазначеним негативним явищам у судовому засіданні, з метою забезпечення дотримання вимог процесуального законодавства, забезпечення авторитету судової влади існує можливість застосування до порушників відповідних заходів процесуального примусу. Тому описані дії не свідчать про здійснення впливу на суддю з метою схилити її до ухвалення певного судового рішення. (рішення ВРП № 2565/0/15-17 від 29.08.2017).

Під час судового розгляду громадянин криками та нахабною поведінкою створював перешкоди для здійснення правосуддя, зокрема, не погоджуючись з результатами розгляду заяви про відвід судді, висловлював відкриті погрози «судити суддю» та вжити «радикальних кроків». ВРП дійшла висновку, що зухвала поведінка громадянина свідчить про наявність ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, зокрема прояву неповаги до суду, що виразилось у порушенні порядку під час судового засідання, та вчинення дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. Поведінка особи не призвела до перешкоджання виконанню суддею службових обов'язків (рішення ВРП № 3652/0/15-17 від 09.11.2017).

В іншому випадку, під час судового засідання представник позивача висловлювала погрози, образи, чинила психологічний тиск стосовно головуючого судді, допустила дискримінаційні та неправдиві висловлювання щодо місця народження і постійного проживання судді та членів її родини, приналежності до внутрішньо переміщених осіб. ВРП не встановила наявності ознак втручання в діяльність судді, оскільки події судового засідання, про які вказано у повідомленні судді, стосуються забезпечення належної охорони приміщень судів, підтримання в них громадського порядку та забезпечення головуючим у судовому засіданні належного порядку (рішення ВРП № 3647/0/15-17 09.11.2017).

Постійна згадка учасників у справі про те, що вони подали заяву про вчинення злочину /дисциплінарну скаргу щодо суддів
У судових засіданнях захисник обвинуваченого неодноразово у своїх клопотаннях, запереченнях у засіданні акцентувала увагу на зверненні до ГПУ з повідомленням про вчинення злочину колегією суддів під час здійснення правосуддя у зазначеному провадженні та на направлення нею до ВРП скарг на дії колегії суддів. При цьому суд наголосив на відсутності необхідності у разі повідомлення про вчинення злочину колегією суддів повідомляти цю колегію про таке звернення, оскільки зазначене може також розцінюватись як прояв тиску на суд. Однак навіть після такого роз'яснення адвокат продовжувала акцентувати увагу на вказаному (рішення ВРП № 3458/0/15-17 від 26.10.2017).

Звернення учасників судових справ до державних органів щодо суддів
Не визнавалося втручанням у рішення правосуддя:
Звернення з дисциплінарними скаргами до Вищої ради правосуддя щодо суддів
Звернення особи зі скаргою до ВРП ґрунтується на нормах закону, зокрема передбачене ст. 107 закону України «Про судоустрій і статус суддів», та не є доказом спроби впливу на безсторонність судді (рішення ВРП № 2051/0/15-17 від 13.07.2017). Право на таке звернення гарантовано законодавством, а отже — звернення вказаної особи не є доказом спроби впливу на безсторонність судді. Звернення певних осіб з необґрунтованими, на думку судді, заявами (скаргами) до ВРП можуть свідчити лише про зловживання процесуальними правами та не можуть бути розцінені як втручання в діяльність судді під час здійснення правосуддя (рішення ВРП № 3685/0/15-17 від 14.11.2017). Заявлення відводу судді у зв'язку із наявністю сумнівів у його неупередженості не суперечить КАСУ та не є доказом спроби тиску чи впливу на суддю (рішення ВРП № 527/0/15-17 від 16.03.2017).
Звернення із заявами до органів правопорядку щодо вчинення злочинів суддями
Звернення особи із заявою до Національної поліції ґрунтується на нормах закону. Право на таке звернення гарантовано законодавством, а отже, звернення вказаної особи не є доказом спроби впливу на безсторонність судді. Звернення певних осіб із необґрунтованими, на думку судді, заявами (скаргами) до органів поліції можуть свідчити лише про зловживання процесуальними правами та не можуть бути розцінені як втручання в діяльність судді під час здійснення правосуддя (рішення ВРП № 3685/0/15-17 від 14.11.2017). Звернення осіб, які беруть участь у справі, із заявою до НАБУ про вчинення суддею злочину не може свідчити про незаконний вплив, тиск та втручання в діяльність суду під час розгляду конкретного провадження (рішення ВРП № 2378/0/15-17 від 08.08.2017).

Від потерпілого у кримінальному провадженні надійшла скарга-заява, адресована, у тому числі ВР (окремим комітетам), САП, НАБУ, ВККС, СБУ. У ній він просив здійснювати додатковий контроль за винесенням рішень у його провадженні з метою профілактики правопорушень та корупційних дій з боку судді, проводити гласні й негласні оперативні заходи щодо судді, витребовувати матеріали вказаного кримінального провадження в повному обсязі для огляду та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. ВРП зазначила, що зміст такої заяви є відображенням точки зору потерпілого стосовно розгляду справ і не може бути підставою для застосування заходів. Крім того, право на звернення зі скаргою до цих органів має будь-яка особа (рішення ВРП № 2562/0/15-17 від 29.08.2017).

Відносини суддів з іншими державними органами
Визнано втручанням у здійснення правосуддя:
Звернення народного депутата до ВРП з дисциплінарною скаргою щодо судді без достатніх на те підстав
Дії народного депутата щодо подання дисциплінарної скарги стосовно суддів в процесі розгляду ними кримінальної справи можуть бути розцінені як неправомірний вплив на судову владу (рішення ВРП № 3463/0/15-17 від 26.10.2017).
Відкриття кримінального провадження щодо судді на підставі ч. 1 ст. 375 КК України як реакція на повернення суддею клопотання слідчого без рогляду
Слідчий прокуратури викликав слідчого суддю для допиту його як свідка в межах розслідування злочину за ч. 1 ст. 375 КК України, що стосувалося постановлення цим суддею ухвали про повернення клопотання слідчого прокуратури про обрання запобіжного заходу. Підставою внесення відомостей до реєстру стало самостійне виявлення слідчим кримінального правопорушення. Суддя стверджував, що під час його допиту як свідка йому ставили питання, які не стосувалися вказаного кримінального провадження, зокрема стосовно перетину суддею кордону та подання декларації про доходи, а також здійснювалися спроби пояснити, яким чином слід розглядати справи. Реакція слідчого у формі реєстрації кримінального провадження та виклику слідчого судді на допит як свідка були визнані ВРП спробами втручання у здійснення правосуддя та тиску на суддю з метою спонукати розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу, незважаючи на те, що таке клопотання подане з порушенням територіальної підсудності (рішення ВРП № 991/0/15-17 від 25.04.2017). Якщо щодо судді було відкрите кримінальне провадження за ст. 375 КК України, однак, згодом, кримінальне провадження було закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, це можна вважати усуненням обставин, що могли загрожувати незалежності судді та авторитету правосуддя, а тому вжиття заходів на їх забезпечення не потребується (рішення ВРП № 1413/0/15-17 від 06.06.2017).
Системний допит судді як свідка щодо справи, яка перебуває у його провадженні
Ч. 3 ст. 48 закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом. Системний аналіз вказаних норм свідчить про наявність у слідчого права викликати суддю на допит як свідка, проте з урахуванням обмежень, встановлених законодавством щодо змісту питань, які можуть бути поставлені. Будучи викликаним на допит як свідок, суддя має право відмовитись від надання пояснень, якщо питання слідчого стосуються розгляду справ, які перебувають у його провадженні, або надати такі пояснення (крім відомостей, що становлять таємницю нарадчої кімнати). Суддя зазначив, що питання, поставлені під час вказаних допитів, стосувались розгляду справи, що перебуває у його провадженні, прийнятих у вказаній справі рішень та наявності впливу на нього з боку керівництва суду чи інших осіб. Із наданих суддею пояснень вбачається, що характер питань, які ставились йому під час допитів, та системність викликів судді на допити як свідка може свідчити про наявність втручання у діяльність судді щодо здійснення ним правосуддя органом досудового розслідування у конкретній справі (рішення № 2638/0/15-17 від 05.09.2017).
Обшук житла/кабінету судді у час, який збігається з часом розгляду суддею справи, пов'язаної з органом або посадовими особами органу, який здійснює обшук
Проводячи обшук житла або службового кабінету судді протягом періоду, що збігається з часом розгляду цим суддею справи, пов'язаної з правами, свободами, інтересами чи обов'язками такого органу або його посадових осіб, необхідно зважати на можливість виникнення значного суспільного резонансу, що негативно вплине на авторитет судової влади. За певних обставин спосіб проведення слідчих дій може сприйматися та тлумачитися як тиск на суд та втручання у його діяльність, оскільки такі дії здійснюються під час розгляду справ у суді. Поряд із забезпеченням вимог законодавства під час проведення слідчих дій необхідно також підтримувати авторитет правосуддя та унеможливлювати виникнення сумнівів у незалежності судової влади під час розслідування кримінальних проваджень стосовно суддів (рішення ВРП № 2438/0/15-17 від 15.08.2017).
Тривале здійснення досудового розслідування за фактом вчинення суддею кримінального правопорушення без повідомлення останньому про підозру
Судді стало відомо, що НАБУ проводить розслідування щодо його незаконного збагачення, а також його малолітнього сина та дружини за період 2015–2016 років. У зв'язку з цим суддя протягом року заявив самовідводи у трьох справах, де стороною було НАБУ. З огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні станом на дату розгляду повідомлення судді тривало вже майже рік, а повідомлення судді про підозру вручено не було, та той факт, що кримінальне провадження щодо судді тривалий час унеможливлює розгляд ни адміністративних справ, стороною яких є НАБУ, ВРП встановила в таких діях ознаки втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя (рішення ВРП № 3649/0/15-17 від 9.11.2017).
Виклик судді на допит як свідка у кримінальному провадженні щодо винесення ним завідомо неправосудного рішення через тривалий час після відкриття провадження
Cуддя отримав повістку про виклик його на допит як свідка у кримінальному провадженні, в межах якого розслідується винесення ним неправосудного рішення. Повістка надійшла через 10 місяців після того, як кримінальне провадження було розпочато. ВРП зауважила, що затримка з викликом не дає підстав вважати, що розслідування здійснюється швидко і ефективно. Це не дає змоги спростувати твердження судді про те, що кримінальне провадження використовується як засіб тиску стосовно нього.Більше того, допит судді саме як свідка, який може нести відповідальність за статтями 384, 385 КК України, у кримінальному провадженні, в якому допитуваний по суті підозрюється у винесенні завідомо неправосудного рішення, явно порушує гарантії суддівської незалежності (рішеня ВРП № 4118/0/15-17 від 14.12.2017).
Витребування від судді пояснень щодо невиконання суддею вимог норм законодавства про самовідвід у нерозглянутій справі
До суду надійшов запит Департаменту захисту економіки НПУ (Департамент), в якому, серед іншого, Департамент просить організувати надання пояснень суддею щодо невиконання вимог про самовідвід під час розгляду справи. Зі вказаного листа вбачається, що Департаментом встановлено можливий факт порушення суддею вимог статті 28 закону України «Про запобігання корупції» (врегулювання конфлікту інтересів). З метою виконання обов'язку щодо збору доказів для встановлення наявності чи відсутності порушень вимог закону «Про запобігання корупції» Департамент просив надати інформацію та завірені копії документів, а саме: щодо призначення на посаду та зарахування до штату, попередження про обмеження із зайняттям посади та дотриманням антикорупційного законодавства, табелі робочого часу. ВРП, застосувавши в аргументації загальні принципи щодо суддівської незалежності, визнала дії Департаменту такими, що можуть бути розцінені як втручання (рішення ВРП № 4165/0/15-17 від 26.12.2017).
Не визнавалося втручанням у рішення правосуддя:
Надсилання прокуратурою до суду запиту щодо перебування в його провадженні певних нерозглянутих справ
До суду надійшов запит прокуратури, в якому повідомлялося про досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом винесення завідомо неправосудних рішень у справах ряді справ з попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 375 КК України. Прокуратурою запитувалася інформація щодо перебування зазначених вище цивільних справ у провадженні суду. ВРП не виявлено фактів, які б свідчили про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя, перешкоджання виконанню суддями професійних обов'язків або спонукання їх до винесення певного судового рішення (рішення ВРП № 2640/0/15-17 від 05.09.2017).
Вилучення детективами в процесі обшуку у кабінеті судді матеріалів справи, дозвіл на вилучення яких не надавався ухвалою слідчого судді
Суддя вказує, що при обшуці з її робочого кабінету детективом НАБУ неправомірно вилучено судову справу, матеріали позову та рукописного запису, дозвіл на вилучення яких судом не надавався. Мотивує це тим, що клопотання про проведення обшуку в цій частині визнано слідчим суддею таким таким, що не підлягає задоволенню. Крім цього, вказує на неправомірне вилучення справи, яка була призначена до розгляду. ВРП зазначила, що на підставі ч. 7 ст. 236 КПК України слідчий (прокурор) при обшуку має право на огляд і вилучення документів, тимчасове вилучення речей, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Таким чином, дії посадових осіб органів досудового розслідування, пов'язані з вилученням справ та документів, про які йдеться в повідомленні судді, вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені КПК України (рішення ВРП № 3684/0/15-17 від 14.11.2017).
Внесення органами правопорядку відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) щодо вчинення суддею злочину, передбаченого ст. 375 КК України за заявами громадян
За результатами перевірки повідомлення судді не встановлено ознак втручання в діяльність судді працівників прокуратури, оскільки з урахуванням змісту повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 375 КК України, та внесення зазначених відомостей до ЄРДР, вплив, тиск або втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя повинні бути незаконними, тобто здійснюватись у не передбачений процесуальним законом спосіб, з метою вимагання від судді ухвалення певного рішення. З огляду на те, що прокурори (слідчі) прокуратури діяли в межах наданих повноважень, немає підстав для висновку про незаконне втручання в діяльність суддів або вплив на них у межах розгляду зазначеної кримінальної справи (рішення ВРП № 2379/0/15-17 від 08.08.2017).
Вручення судді протоколів про вчинення корупційних адмінправопорушень, що стосуються дій судді в уже розглянутій справі
Суддя закрив провадженя щодо свого колишнього колеги, судді у відставці, яке стосувалося притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Справу було закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Через 3 місяці оперуповноважений сектору протидії корупції Управління захисту економіки вручив судді в його кабінеті протоколи про вчинення корупційних адмінправопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172–7 КУпАП. З огляду на те, що оперуповноважений діяв у межах наданих повноважень, немає підстав для висновку про незаконне втручання в діяльність судді або вплив на неї у межах уже розглянутої справи, пов'язане із перешкоджанням виконанню суддею професійних обов'язків та схиленням її до винесення неправосудного рішення (рішення ВРП № 3828/0/15-17 від 28.11.2017).
Відкриття провадження за позовом особи до судді про скасування постанови про притягнення до адміністративного правопорушення (неповага до суду)
Суддя ОСОБА_1 під час розгляду справи прийняла постанову, якою визнала ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення — вияві неповаги до суду та призначела покарання у вигляді штрафу. Згодом, за позовом ОСОБА_2 до судді ОСОБА_1 про скасування такої постанови ухвалою судді іншого суду, суддею ОСОБА_3, було відкрито провадження у справі. Такі дії суддя ОСОБА_1 вважає грубим втручанням у її діяльність. ВРП зазначила, що при відкритті провадження у справі, суддя ОСОБА_3 не вчинила дій, які б свідчили про втручання в діяльність судді ОСОБА_1 (рішення ВРП № 3242/0/15-17 від 11.10.2017).

Публічні мітинги перед судом
Визнано втручанням у здійснення правосуддя:
Проведення тривалої масової акції з використанням гучної музики біля приміщення суду
За годину до початку судового засідання у справі перед будівлею суду ГО проведено несанкціонований мітинг за участю значної кількості людей. Протягом двох годин лунала гучна музика та заклики «підтримати активістів у боротьбі». Акцію, як зазначає суддя, проведено в інтересах та на підтримку сторони у справі. Представники згаданої ГО розмістили клітку з написом «Ваша честь, у тюрмі гроші не потрібні», розсипали навколо неї купюри у вигляді доларів та, прикриваючись плакатами, викрикували на адресу суду «ганьба». У публікаціях у ЗМІ за наслідками судового засідання представники громадськості, зокрема ГО, разом з відповідними закликами до тернопільчан зазначали, що «завдяки їхньому контролю державні кошти, які сформовані із сплачених ними податків, не будуть направлені на оплату за неякісно виконані дорожні роботи». З матеріалів перевірки вбачається наявність у діях вказаних осіб ознак втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя, оскільки розміщена у ЗМІ інформація, яка є відображенням точки зору представників ГО стосовно розгляду судом конкретних справ, послідовно підтверджує цілеспрямований характер проведеної ними напередодні біля будівлі суду масової акції, що, у свою чергу, є підставою для застосування заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя (рішення ВРП № 3245/0/15-17 від 11.10.2017).
Не визнавалося втручанням у рішення правосуддя:
Проведення членами громадської організації акцій протесту біля приміщення суду
Під судом проводилась акція протесту членами ГО, які викрикували гасла стверджувального характеру про те, що діяльність колегії суддів щодо здійснення правосуддя у зазначеній справі, зокрема як суддів, є незаконною, обвинувачений невинний, а також висловлювались на адресу колегії, називаючи суддів та головуючого організованим злочинним угрупованням, яке вчиняє злочини в рамках кримінального провадження. ВРП дійшла висновку про відсутність відомостей про втручання у діяльність суддів (рішення ВРП № 3458/0/15-17 від 26.10.2017).

Публікації щодо суддів у ЗМІ та інтернеті
Не визнавалося втручанням у рішення правосуддя:
Публікації про можливе вчинення суддею неправомірних дій/правопорушень
Громадянка опублікувала на інформаційному порталі статтю про незаконне отримання субсидій родиною судді. У рішенні ВРП зазначає, що судді є публічними особами та повинні враховувати право інших осіб висловлювати свої оціночні судження стосовно здійснення правосуддя, а публікація є припущенням із зазначенням необхідності перевірки вказаних у статті обставин (рішення ВРП № 526/0/15-17 від 16.03.2017).
Критика професійної діяльності судді та прийнятих ним/нею рішень
В ефірі телерадіокомпанії та на інтернет-ресурсі каналу було оприлюднено програму журналістських розслідувань, в якій висвітлювався судовий процес. Суддя вказує, що ведучий при висвітленні судового процесу у зазначеній необ'єктивно та без урахування вимог законодавства зібрав та поширив інформацію. При цьому коментарі, які давав суддя усно, у тому числі в телефонному режимі, наведено неповно та частково вирвано з контексту. Суддя вважає, що автор та ведучий намагається здійснити вплив на безсторонність правосуддя, вказане журналістське розслідування здатне вплинути на рішення суду апеляційної інстанції, а висловлена журналістом критика шкодить діловій репутації судді, підриває авторитет правосуддя і довіру до судової влади. ВРП не вважає, що виклад у ЗМІ точки зору та певних припущень авторів публікацій та журналістів щодо розгляду справ чи матеріального становища судді може бути підставою для застосування заходів щодо забезпечення незаоежності та авторитету правосуддя (рішення ВРП № 3107/0/15-17 від 3.10.2017).

Особа опублікувала у регіональній газеті статтю «Вісім місяців за гратами, або «злочин» та «покарання». У ній автор критикує здійснення правосуддя суддею, зазначає номер кримінального провадження та іншу інформацію. Адвокат обвинуваченого поширив вказану статтю про суддю в мережі Facebook. На думку судді, публікація є наклепом та ображає її не лише як суддю, а і як людину; містить дискримінаційні заклики щодо неї, інформацію про місце її народження й попереднє місце роботи. Також у статті містяться заклики до поширення цієї інформації та вчинення певних дій, спрямованих на втручання в будь-якій формі в її діяльність як судді з метою перешкодити виконанню службових обов'язків, про що свідчать коментарі до цієї статті. ВРП зазначила, що, попри гостру критику діяльносі судді, стаття не містить ознак переслідування її автором мети втручання у здійснення суддею правосуддя як у цілому, так і під час розгляду конкретних справ (рішення ВРП № 2779/15-17 від 12.09.2017).

Після розгляду справи суддею ЗМІ опубліковали статті з посиланням на коментарі сторони: «Мені вбачається в таких рішеннях бажання нічого не змінювати в цій країні, не дивлячись на закон, а підтверджувати тільки вислови «все вирішується…». Зазначені коментарі розміщені також на сторінці вказаної особи у соціальній мережі Facebook. Наведені відомості було поширено у засобах масової інформації ще до закінчення розгляду справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій. ВРП зазначає, що інформація, розміщена у вказаних інтернет-ресурсах та на сторінці Facebook, є відображенням точки зору осіб стосовно розгляду справ і не може бути підставою для застосування заходів на забезпечення авторитету правосуддя (рішення ВРП № 3685/0/15-17 від 14.11.2017).
Недобросовісне використання контактних даних судді
На сайті оголошень у розділі «Медицинские услуги — Услуги — Объявления Киев» було розміщено оголошення про надання послуг медичного характеру із зазначенням телефонів судді. Суддя вважає вбачає в цьому дискредитацію її шляхом опорочення звання судді та підривання авторитету правосуддя в питаннях суддівської етики, високих стандартів поведінки та суспільної довіри, що вона розцінює втручанням у діяльність судді з метою перешкоджання виконанню службових обов'язків. ВРП зазначила, що це не свідчить про втручання у її діяльність з метою схилити до вчинення певних процесуальних дій або ухвалення судового рішення. Розміщена на інтернет-сайті інформація не є такою, що безпосередньо вказує на суддю і свідчить про порушення нею етичних принципів і правил поведінки судді (рішення ВРП № 2566/0/15-17 від 29.08.2017.

Що викликає сумніви?
Про які види втручання у рішеннях не йдеться, а мало би:
Тиск голів судів на суддів
У жодному з проаналізованих рішень не розглядалися питання тиску голів судів на суддів, хоча загальновідомим є те, що такий спосіб тиску не лише наявний, але і досить поширений (особливо був за часів Євромайдану). Це може свідчити про те, що судді не заявляють про тиск, який є одним з найбільш дієвих. Водночас із розглядом повідомлення судді-викривачки Гольник Л. В., де йдеться про тиск голови суду на неї, ВРП зволікає вже рік.
Заходи із забезпечення незалежності суддів
За регламентом (п. 23.1), ВРП має право з власної ініціативи вживати заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (якщо під час діяльності ВРП встановлено факти, які свідчать про загрозу незалежності судді чи авторитету правосуддя). Однак за 2017 рік таке жодного разу не сталося, хоча підстави для цього були. Наприклад, під час розгляду дисциплінарної скарги щодо судді Синецької Л. А. вона повідомила, що під час розгляду вищевказаних справ з боку керівництва апеляційного суду Черкаської області на неї здійснювався тиск, що зафіксовано у рішенні дисциплінарної палати, однак ні дисциплінарна палата, ні ВРП не вжили в зв'язку із цим жодних заходів.
Дивні рішення

Деякі з фактів, визнаних ВРП втручанням у здійснення правосуддя, викликають сумніви у вірній оцінці членами ВРП ситуації та відсутністю інших мотивів при визнанні тих чи інших фактів втручанням.
ВРП втрутилась у роботу НАБУ?
Зокрема, це стосується рішення ВРП за повідомленням судді Аблова, де тривале здійснення НАБУ досудового розслідування за фактом вчинення суддею кримінального правопорушення без повідомлення останньому про підозру визнано втручанням у здійснення правосуддя, оскільки це тривалий час (майже рік) унеможливлює розгляд цим суддею адміністративних справ, стороною в яких є НАБУ, що негативно позначається на авторитеті судової влади та підриває авторитет правосуддя.

Нагадаємо: судді стало відомо, що НАБУ проводить розслідування щодо його незаконного збагачення, а також його малолітнього сина та дружини за період 2015–2016 років. У зв'язку з цим суддя протягом року заявив самовідводи у трьох справах, де стороною було НАБУ. З огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні станом на дату розгляду повідомлення судді тривало вже майже рік, а повідомлення судді про підозру вручено не було, та той факт, що кримінальне провадження щодо судді тривалий час унеможливлює розгляд ни адміністративних справ, стороною яких є НАБУ, ВРП встановила в таких діях ознаки втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя (рішення ВРП № 3649/0/15-17 від 9.11.2017).

По-перше, «майже рік» — не такий вже й довгий строк, враховуючи невеликий штат НАБУ та величезну кількість кримінальних справ у їх провадженні. Більше того, сама ВРП постійно оперує в публічній площині твердженням, що вона порушує строки розгляду дисциплінарних скарг у зв'язку з великим навантаженням. Окрім того, сам вид злочину вірогідно потребує отримання інформації у межах міжнародної правової допомоги. Адже суддя-скаржник неодноразово подорожував до екзотичних країн, де витрачав немалі гроші. Отримання детальної інформації щодо цього з інших країн на практиці займає мінімум рік. І це все в контексті того, що детектив, здійснюючи такі дії, жодним чином не порушує процесуальне законодавство. По-друге, у інших рішеннях (рішення ВРП № 2641/0/15-17 05.09.2017) щодо вірогідного втручання у діяльність судді ВРП використовувала стандарт «чи перешкоджає та чи інша дія виконанню суддею професійних обов'язків та чи схиляє суддю до винесення неправосудного рішення?» Однак у даному випадку суддя з власної волі заявляв самовідводи, отже жодним чином розглядати справи йому не перешкоджали. Більше того, його жодним чином не схиляли до винесення рішення на користь однієї зі сторін. Тому визнання дій НАБУ втручанням викликає підозри щодо втручання ВРП в роботу НАБУ.
Допит судді як свідка у кримінальному провадженні щодо винесення ним завідомо неправосудного рішення
Інше контроверсійне рішення (рішеня ВРП № 4118/0/15-17 від 14.12.2017) стосується виклику судді на допит як свідка у кримінальному провадженні щодо винесення ним завідомо неправосудного рішення. У рішенні висловлено думку, що допит судді як свідка у кримінальному провадженні щодо винесення ним неправосудного рішення, в якому допитуваний по суті підозрюється у винесенні завідомо неправосудного рішення, явно порушує гарантії суддівської незалежності. Однак виклик судді на допит як свідка, навіть щодо провадження по винесенню суддею неправосудного рішення, не забороняється процесуальним законодавством. Навіть сама ВРП в іншому рішенні (рішення № 2638/0/15-17 від 05.09.2017) відзначає «наявність у слідчого права викликати суддю на допит як свідка, проте з урахуванням обмежень, встановлених законодавством щодо змісту питань, які можуть бути поставлені».

Про що говорить статистика?
330
повідомлень про втручання надійшло
124
повідомлень розглянуто
206
повідомлень не розглянуто
У підсумку — зі всіх отриманих за рік повідомлень ВРП розглянула лише третину.

У 227 випадках підставою для повідомлення про втручання були дії громадян та громадських об'єднань, у 87 випадках — органів державної влади, у 19 випадках — народних депутатів України.
Найбільше повідомлень про втручання (257) надійшло від суддів місцевих судів. 69 повідомлень надійшло від суддів апеляційних судів, 2 повідомлення — від суддів вищих судів. У 65 випадках Вищою радою правосуддя прийнято рішення про відмову у вжитті заходів, у 57 — вжито заходів для захисту незалежності та авторитету суддів.

Тобто у половині випадків повідомлення суддів не були розцінені як такі, що містять відомості про факти втручання у їхню діяльність. За фактом розгляду повідомлень суддів про втручання ВРП надіслала 22 звернення до Генеральної прокуратури та 16 — до інших державних органів.
Швидкість розгляду та пріоритети
Відповідно до закону «Про Вищу раду правосуддя» (ч. 3 ст. 73), 53 повідомлення судді про втручання у діяльність зі здійснення правосуддя іншим суддею розглядаються у порядку, визначеному для розгляду дисциплінарної скарги. Конкретний строк дисциплінарного провадження закон не визначає, однак вказує, що він має бути «розумним» (ч. 4 ст. 42), з урахуванням положень регламенту ВРП та закону.

Регламент ВРП визначає, що строк проведення попередньої перевірки дисциплінарної скарги має становити не більше 45 днів, після чого член ВРП-доповідач має підготувати висновок за скаргою і передати його на розгляд дисциплінарної палати. Однак аналогічний строк для перевірки повідомлень суддів регламент не встановлює.

Закон також визначає, що дисциплінарна палата повинна розглянути дисциплінарну скаргу протягом 90 днів з дня відкриття дисциплінарного провадження (з можливістю подовження строку на 30 днів у виключних випадках).Однак за повідомленням судді відсутній етап «відкриття провадження».

Таким чином, строк розгляду ВРП повідомлень суддів про втручанню чітко не врегульований, і фактично єдина законодавча вимога щодо нього — «розумність».

В цьому контексті цікаво проаналізувати те, які повідомлення ВРП розглядала найшвидше, а які — найдовше (або ж які досі не розглянуті).

Отже, які повідомлення ВРП розглянула найшвидше? Кількість днів у рейтингу розрахована станом на 31.12.2017:
Топ-5 найменших строків розгляду

0 днів
27.10.2017
Суддя Миколаєць І. Ю.
Святошинський районний суд міста Києва

Слідчим суддею розглядалося клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу. Враховуючи заборону щодо проведення слідчих дій у нічний час, у судовому засіданні було оголошено перерву до ранку. Суддя оголосила, що підозрюваного буде доставлено до слідчого ізолятора. Після цього присутні в залі судового засідання особи вчинили бійку та штовханину, погрожували слідчому судді, перешкоджали їй залишити зал засідання та не реагували на її зауваження. Суддя вийшла із зали судового засідання з допомогою працівників поліції. У подальшому вхід до нього було заблоковано. При цьому в залі засідання було розбито вікна, пошкоджено меблі, технічне та інше обладнання, необхідне для розгляду справ.
0 днів
08.12.2017
Суддя Чечот А. А., суддя Шипович В. В.
Соснівський районний суд міста Черкаси

Роботу суду блокували мітингувальники з прапорами та символікою «Національного корпусу», пояснюючи свої дії тим, що вони незадоволені рішенням судді. Зазначені особи заблокували всі входи до будівлі, на зауваження та заклики працівників поліції не реагували, суддів на робочі місця не допускали, вказуючи на те, що вони блокують роботу суду, перед входом до будівлі палили шини.
6 днів
08.08.2017
Суддя Гаврилюк В. К.
Апеляційний суд Луганської області

До суду зателефонувала особа і передала телефонограму наступного змісту: «З сьогоднішнього дня Український національний корпус починає безкомпромісну боротьбу за права воїнів АТО. У разі винесення будь-яким суддею відносно воїна АТО рішення про арешт або іншого обмеження волі та істотних прав такого суддю, а також голову суду буде страчено».

8 днів
04.12.2017
Суддя Банасько О. О.
Господарський суд Вінницької області

Cудді надійшло звернення народного депутата. У зверненні депутат посилається на те, що до нього надійла скарга від громадянина на протиправні дії судді. У зверненні він просить повідомити про прийняте суддею рішення по справі, яка знаходиться на розгляді суду.
12 днів
23.11.2017
Суддя Найфлеєш В. Д.
Господарський суд Одеської області

Посеред судового засідання 20 невідомих чоловіків спортивної тілобудови увірвались до зали судових засідань. Вони, погрожуючи арбітражному керуючому, силоміць вивели його із зали судових засідань на вулицю попри його волю, ігноруючи порядок у судовому засіданні, чим фактично його зірвали.
13 днів
17.03.2017
Суддя Голуб О. А.
Шевченківський районний суд міста Києва

Під час оголошення суддею ухвали присутні в залі особи (близько 30) з групи підтримки підозрюваного почали викрикувати «Ганьба», після чого заблокували вихід судді та секретаря із залу. Згодом невідомі особи обступили суддю та почали вигукувати на її адресу образи, вимагали пояснень прийнятого рішення та прийняття іншого, а саме звільнення підозрюваного з-під варти. В подальшому присутні в залі особи самостійно звільнили підозрюваного з-під варти.

Як бачимо, часткова логіка у тому, чому саме ці повідомлення розглянули швидко, все ж спостерігається. Блокування роботи судів, зрив судових засідань, погрози судді вбивством — очевидно небезпечені дії для незалежності судової влади.

Однак незрозуміло, з яких причин повідомлення судді щодо депутатського звернення було розглянуто ВРП настільки аномально швидко. Адже, на відміну від інших повідомлень у топі, в ньому не йдеться про факти прямої загрози виконання суддею своїх функцій.

А тепер давайте подивимось на повідомлення, розгляд яких ВРП ігнорує найдовше: усі повідомлення в наступному списку не були розглянуті. Кількість днів у рейтингу розрахована станом на 31.12.2017:
Топ-5 повідомлень, які ВРП ігнорує найдовше
415 днів
11.11.2016
Суддя Міщенко С. В.
Апеляціний суд Черкаської області

Невідомі особи чинять тиск на суддю шляхом розбиття шибок на вікнах будинку, де проживає його мати. До каменів приклеєні записки: «Правильне рішення гарантує спокій», «Надо принять правильное решение».
398 днів
28.11.2016
Суддя Василяка К. Л.
Господарський суд Миколаївської області

У кабінеті судді було безпідставно та неправомірно проведено обшук і вилучено матеріали справи про банкрутство (124 томи основної справи та 293 томи кредиторських вимог), яка перебуває у провадженні судді.
398 днів
28.11.2016
Суддя Давченко Т.М.
Господарський суд Миколаївської області

До суду надійшов виклик до Генеральної прокуратури України судді, у провадженні якої перебуває господарська справа, для подання доказів як свідка у кримінальному провадженні. Суддя вважає, що не зобов'язаний надавати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків встановлених законом.

394 дні
02.12.2016
Суддя Гайда-Герасименко О. Д.
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

До кабінету судді зайшов громадянин з групою невідомих осіб Затокської громади. Громадянин почав застосовувати психологічний тиск до судді та схиляти її до ухвалення потрібного йому рішення. На наступний день о 04:20 ранку невідомі підпалили автомобіль матері судді, який знаходився біля будинку судді.
367 днів
29.12.2016
Суддя Харченко В. Ф.
Семенівський районний суд Полтавської області

Позивач у справі звернулась до суду із заявою про відвід судді за один день до судового засідання. На нього позивач не з'явилася. Заява про відвід обгрунтована тим, що позивач звернулася до прокуратури із заявою про вчинення суддею злочинів, передбачених ст. 375, 376-1 КК України.
Якщо порівнювати ці топ-5 повідомлень із попереднім топом, виникають серйозні запитання до системи пріоритизації їх розгляду у ВРП. Адже окремі нерозглянуті повідомлення стосуються очевидно незаконного тиску на суддів через пошкодження їхнього майна. Аналогічно вилучення матеріалів нерозглянутої судової справи при обшуці потребує швидкої реакції з метою перевірки законності таких дій.

Однак не зрозуміло, з яких причин розгляд цих повідомлень суддів ігнорується настільки довго. Ввже зараз такий строк (не)розгляду не можна вважати «розумним». І це при тотожності таких повідомлень за змістом тим, які ВРП розглядало швидко.
Чи всіх суддів ВРП захищає однаково?
Ще одну досить цікаву кореляцію можна помітити, якщо аналізувати швидкість розгляду ВРП повідомлень в залежності від особи суддів, які їх подають. Так, повідомлення сумнозвісного судді Арсірія (за повідомленнями ЗМІ, він виносив судові рішення навіть коли був закордоном, і стиль його життя явно не відповідає його доходам) ВРП розглянула всього лише за 38 днів, судді Вовка — за 70 днів, судді Аблова — за 160 і 260 днів відповідно.

Тоді як на повідомлення суддів, відомих своєю опозиційною позицією до чинної судової влади, ВРП реагувати не поспішає. Так, суддя Міщенко, чиє повідомлення очолює топ нерозглянутих ВРП, давав викривальні покази по справі Бабенка. Аналогічно, повідомлення судді-викривачки Гольник та повідомлення судді Брегея, відомого оскарженням результатів конкурсу до Верховного Суду, не розглядаються вже понад 300 днів. Хоча й були подані значно раніше, ніж повідомлення суддів Арсірія, Вовка, чи Аблова.

Такий вибірковий підхід до розгляду повідомлень одних суддів і нерозгляду інших викликає сумнів у неупередженості ВРП щодо тих суддів, які не бажають підтримувати кругову поруку в судовій владі.

Рекомендації для ВРП


Сформувати чітку методологію визначення того,
що є втручанням у здійснення правосуддя.

Визначити чіткі строки розгляду повідомлень суддів про втручання у своєму регламенті.

Запровадити правила пріоритетності розгляду
та реагування на повідомлення.

Дотримуватися вимог закону
щодо мотивовування рішень, зокрема:

аналізувати кожну дію/подію з описаних
у повідомленнях окремо;

не згадувати в кожному рішенні
про загальні принципи суддівської незалежності
без прив'язки їх до суті справи;

пов'язувати цитовані правові норми
з конкретним фактами у справі.

Матеріал створено в рамках проекту «Забезпечення доброчесності суддівського корпусу», який реалізує Фундація DEJURE за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Зміст документу відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Автори висловлюють подяку за допомогу в підготовці матеріалу стажерам Фундації DEJURE у межах Відкритого університету реформ Арсену Марківу, Аліні Романченко та Денису Шкаровському.

У публікації використане фото Jon Sullivan.