Окрім численних сумнівних рішень, які продукує очолюваний ним суд, Павла Вовка звинувачували у фіктивному розлучені з дружиною, щоб не декларувати майно. А ще у тиску на посадових осіб, щоб призначити своїх людей до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Про останнє стало відомо в серпні, коли НАБУ опублікувала плівки з розмовами Павла Вовка з суддями ОАСКу.
Після того як ці розмови почула вся країна, громадськість очікувала на якнайшвидше відсторонення та подальше звільнення судді. Проте Вовк продовжує спокійно вершити правосуддя, завдяки кільком іншим суддям.
Перша із них суддя Шевченківського районного суду м.Києва – Тетяна Овсеп'ян.
Суддя відмовила прокуратурі в продовженні розслідування щодо «плівок Вовка». Через її рішення прокуратура не зможе зібрати достатньо доказів проти Вовка, провести експертизу плівок та допитати частину свідків. Тож прокуратура вимушена була передати кримінальну справу до суду з слабкими доказами, через що Вовка в подальшому можуть виправдати навіть доброчесні судді.
Але повернемось до судді Овсеп'ян. її саму давно мали звільнити за винесення неправосудного рішення під час Революції Гідності. Суддя позбавила водійських прав учасника автопробігу до Межигір'я за те, що він ніби-то не зупинився на прохання працівника ДАІ. При цьому свідки стверджували, що в цей час знаходилися разом зі водієм зовсім в іншому місці. З тим, що суддя Овсеп'ян у своєму рішенні допустила ряд порушень, погодилася навіть Вища рада правосуддя. Проте Овсеп'ян уникла покарання через закінчення строків для притягнення до відповідальності.
Іронічно, що тепер Павло Вовк теж може уникнути покарання через те, що строки слідства були надто короткими. А Овсеп'ян не дозволила їх продовжити.
Поки Овсеп'ян підривала ефективність слідства проти Вовка, Вища рада правосуддя розглядала клопотання про його відсторонення з посади. Звісно ж, відмовила. Проте, не надавши жодних розумних обґрунтувань. Генпрокуратура спробувала оскаржити таке рішення до Касаційного адміністративного суду. Але там вирішили, що у Генпрокуратури немає такого права.
Ще раніше судді Верховного суду відмовляли в оскарженні прокуратурі рішень про відсторонення й інших суддів Окружного адміністративного суду, які засвітились на плівках Вовка. На їх думку, оскаржувати таке рішення можуть тільки ті, чиї права порушено. В розумінні Верховного Суду, це лише самі судді. А от прокуратура, яка представляє інтереси громадян, такого права немає.
Суддею-доповідачкою у справі Вовка була Наталія Блажівська. Звісно можна сказати, що відмовивши в розгляді скарзі прокуратури, вона просто послідувала практиці Верховного суду. Але обурює нас в її рішенні інше – нехтування явним конфліктом інтересів. Адже Наталія Блажівська розглядала справу щодо оскарження рішення органу, до складу якого входить її рідна сестра – Оксана Блажівська. В пресі неодноразово згадувалось, що кар'єра сестер Блажівських розвивалась ну аж надто стрімко. Їх професійні зростання повязували з тим, що їх батько займав посаду заступника Генпрокурора Віктора Пшонки.
Наталія Блажівська, не бачила проблеми в тому, щоб батько допоміг їй в роботі. Звісно, не побачила вона проблеми в розгляді справи про рішення своєї сестри. І не заявила самовідвід.
Тож ПРЕМІЮ НЕ.ЧЕСТЬ тижня сьогодні отримують дві судді, які допомогли Павлу Вовку уникнуити звільнення та відсторонення: суддя Шевченківського районного суду м.Києва Тетяна Овсеп'ян та суддя Верховного Суду Наталія Блажівська.