Про необхідність зміни підходів до підготовки правників свідчить багато факторів. Це не лише некваліфіковані судді, що роками ухвалюють неправомірні рішення, а й тисячі випускників з дипломами правників, які працевлаштовуються не за профілем.

Нині є багато інститутів, університетів, академій, коледжів, які готують юристів. Здобувачів вищої освіти, станом на 1 січня 2021 року, налічується приблизно 100 тисяч. Це – найбільша серед усіх спеціальностей, за якими здійснюється підготовка студентів. Безумовно, за таких обставин виникає низка питань.

Перше – чи потрібна державі така кількість юристів?
Друге – яка якість підготовки цих юристів?
Третє – чи знайдуть вони роботу за спеціальністю після отримання диплома?
Четверте – яка ефективність та обґрунтованість витрачання державних коштів на підготовку аж такої кількості майбутніх юристів?

І, ключове – як зробити так, щоби судова система надалі отримала якісний кадровий склад? Адже всі, хто навчається у правничих школах, повинні отримати високий рівень підготовки, щоб потім стати частиною якісної й ефективної судової системи.

Рівень знань деяких студентів залишає бажати кращого. Результати вступних іспитів у магістратуру, які проводяться з 2016 року, засвідчують, що значна частина випускників бакалаврату з права не може подолати порогові бали, хоч вони встановлюються на невисокому рівні.

Понад 10 років тому розпочалась робота над реформою юридичної освіти. За цей період було розроблено декілька проєктів, але жоден із них, в силу різних причин, так і не дійшов до стадії затвердження, оскільки система опирається запропонованим Концепцією змінам. Особливо активно це роблять ті, хто зацікавлений у збереженні статусу-кво.

Ще кілька років тому активну участь у процесі брало й Міністерство юстиції. Тоді у співпраці з МОН було напрацьовано Концепцію, проте її не затвердили. У 2020 році Міністерство юстиції перестало займатись цим питанням: на переконання нового керівництва відомства – всім, що стосується освіти, має займатись Міносвіти. Безумовно, це не зовсім так: недоброчесні судді, які ухвалюють неправосудні рішення, часто мають прогалини у підготовці.

Наразі проєкт Концепції перебуває на розгляді парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій. А влітку 2019 року створено робочу групу з питань розвитку юридичної освіти в складі комісії з правової реформи при Президентові України.

В листопаді 2020 року відбулись комітетські слухання стосовно змісту проєкту Концепції. А в січні в 2021 року, за результатами цих слухань, народні депутати мали затвердити рекомендації, де одним із головних пунктів є звернення до Президента щодо схвалення Концепції. Проте цього так і не сталось, оскільки лобістські групи, які захищають свої інтереси, зокрема заклади системи МВС та представники спеціальності "Міжнародне право", не зацікавлені не лише в її прийнятті, а взагалі у будь-яких реформах у цьому напрямку. Тому це питання, під тиском заступника міністра внутрішніх справ та Міністра освіти і науки, комітет зняв з розгляду.

У Концепції багато противників, адже вона передбачає переформатування системи юридичної освіти і всіх закладів, що здійснюють підготовку фахівців за спеціальностями 081 "Право" та 293 "Міжнародне право".

Передовсім це про оптимізацію системи закладів правничої освіти. Йдеться про відмову від підготовки юристів на рівнях фахової передвищої освіти та молодшого бакалавра, а також запровадження наскрізної магістратури без проміжного освітнього рівня бакалавра. Як наслідок цих змін, ми отримаємо універсальну і гармонізовану структуру підготовки правників.

Також Концепція передбачає державний кваліфікаційний іспит по завершенню навчання. Зараз він поступово впроваджується. Багато закладів освіти проти, бо це означає – брати відповідальність за якість навчання своїх студентів. Наприклад, якщо випускник не складе іспит, то не отримає диплом, а це вже свідчить про претензії до вишу, який так і не зміг забезпечити якісну підготовку майбутнього юриста.

Крім того, Концепція передбачає підвищення якості викладання у закладах загальної середньої освіти, фахової передвищої освіти предметів правового спрямування та прав людини, запровадження справедливого механізму формування та розподілу державного замовлення на підготовку правників, посилення ролі правничих спільнот та юристів-практиків в освітньому процесі, забезпечення конкурентного розміру заробітних плат науково-педагогічних працівників та їх професійний розвиток.

Проєкт Концепції дещо змінився порівняно з попередньою редакцією, що пов'язано з пошуком компромісу між прихильниками та противниками проєкту.

Компромісним є рішення щодо підготовки юристів закладами системи МВС, яка й надалі зможе випускати цих спеціалістів, але на рівних умовах з усіма іншими закладами освіти в системі МОН.

В узгодженій позиції Концепції залишається окрема спеціальність "Міжнародне право", але вона переходить з галузі знань "Міжнародні відносини" до галузі знань "Право".

Щодо заочної форми навчання. Попередньо автори Концепції відмовлялись від такого навчання правників через низький рівень підготовки. З цього дискусійного питання теж досягли компромісу. "Заочники" залишаються, але сама форма навчання буде суттєво трансформована.

Загалом у Концепції прописано багато інших аспектів, які в комплексі мають сприяти підвищенню якості юридичної освіти в цілому й оптимізації закладів, що здійснюють підготовку таких фахівців. Тому Концепцію необхідно нарешті затвердити та ефективно впроваджувати запропоновані зміни.