Марія Скоропад,
Марта Береза, юристка Фундації DEJURE
жовтень 2020 року
Оновлено: вересень 2023 року
Марта Береза, юристка Фундації DEJURE
жовтень 2020 року
Оновлено: вересень 2023 року
Хто і як втручався в автоматизовану систему документообігу суду?
Аналіз вироків за статтею 376–1 КК України
Для подолання корупції одними із найефективніших є механізми, які мінімізують дискрецію посадових осіб, які приймають рішення. Протягом тривалого часу значним корупційним ризиком в судах була дискреція голів судів по розподілу справ між суддями. Обмежити її через встановлення певних критеріїв розподілу було досить важко. Тому законодавець вирішив максимально усунути людей від процесу прийняття рішень у цій сфері й автоматизувати його.
Автоматизована система документообігу судів (АСДС) стала тим механізмом, який зменшив вплив «людського чинника» під час прийняття рішень у судовій гілці влади, зокрема, розподілі справ між суддями. Проте, і цю систему іноді й досі намагаються використовувати для своїх приватних інтересів. Детальніше про втручання в роботу АСДС, я розповім у цій статті.
Автоматизована система документообігу судів (АСДС) стала тим механізмом, який зменшив вплив «людського чинника» під час прийняття рішень у судовій гілці влади, зокрема, розподілі справ між суддями. Проте, і цю систему іноді й досі намагаються використовувати для своїх приватних інтересів. Детальніше про втручання в роботу АСДС, я розповім у цій статті.
Що таке автоматизована система документообігу?
У 2009 році Україна запровадила в судах АСДС. Це сукупність програм, у яких працівники суду здійснюють низку дій, пов'язаних із розглядом судової справи, зокрема: розподіляють справи між суддями, обліковують судові справи та реєструють вхідні процесуальні документи, а також формують оригінали електронних судових рішень та завантажують їх до Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄРСР).
Головним нововведенням системи, усе ж, стала автоматизована система розподілу справ між суддями. Якщо раніше, до введення системи, справи в ручному режимі між суддями розподіляли голови судів, то з того часу система автоматично визначала суддю за принципом випадковості (з урахуванням його/ її завантаженості, спеціалізації).
Таке нововведення, передусім, було спричинене корупціогенністю механізму розподілу справ головами судів, що, у певний період часу, було ледь не звичайною практикою по країні.
З інтерв'ю Радіо Свобода:
Головним нововведенням системи, усе ж, стала автоматизована система розподілу справ між суддями. Якщо раніше, до введення системи, справи в ручному режимі між суддями розподіляли голови судів, то з того часу система автоматично визначала суддю за принципом випадковості (з урахуванням його/ її завантаженості, спеціалізації).
Таке нововведення, передусім, було спричинене корупціогенністю механізму розподілу справ головами судів, що, у певний період часу, було ледь не звичайною практикою по країні.
З інтерв'ю Радіо Свобода:
Віталій Титич
адвокат, екс-член Громадської ради доброчесності
– Якщо взяти 2007–2008 рік, це якраз розквіт судової корупції, була така послуга, яка коштувала конкретних грошей — ставили залежно від суду про розподіл справи на конкретного суддю. Це завжди була прерогатива голів судів.
Я пам'ятаю, у Києві по господарському суду називалася сума від 300 до 500 доларів. Брали якраз помічники суддів, на яких треба було розписати. За їхніми словами, вони передавали ці гроші голові суду, який здійснював цей розподіл.
Я пам'ятаю, у Києві по господарському суду називалася сума від 300 до 500 доларів. Брали якраз помічники суддів, на яких треба було розписати. За їхніми словами, вони передавали ці гроші голові суду, який здійснював цей розподіл.
АСДС справді є тим інструментом, який може зменшити ризик ухвалення неправосудних рішень, проте має свою слабку сторону. Cистема лише частково незалежна від людського фактору: документи чи певні дані, на основі яких вона здійснює розподіл справ (зокрема про спеціалізацію суддів, їх перебування у відпустці) усе ж вносять до неї працівники суду.
Розуміючи це, законодавець доповнив КК України статтею 376–1, якою криміналізував незаконне втручання в роботу цієї системи. Вона встановлює, що злочином є:
Таким чином, законодавець розумів, що АСДС є важливим інструментом для забезпечення справедливого судочинства й потребує особливого захисту від втручання.
Розуміючи це, законодавець доповнив КК України статтею 376–1, якою криміналізував незаконне втручання в роботу цієї системи. Вона встановлює, що злочином є:
- умисне внесення неправдивих відомостей до АСДС;
- несвоєчасне внесення відомостей до АСДС;
- несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в АСДС;
- інше втручання в роботу АСДС.
Таким чином, законодавець розумів, що АСДС є важливим інструментом для забезпечення справедливого судочинства й потребує особливого захисту від втручання.
Хто втручався в роботу автоматизованої системи документообігу й реально засуджений за це?
Цікаво, що статтею 376–1 КК України доповнили ще у 2009 році, однак відповідно до ЄРСР за 14 років її існування суди ухвалили за нею лише 7 вироків (всі обвинувальні, 5 з них набрали законної сили).
Отож, перейду до аналізу справ.
Отож, перейду до аналізу справ.
Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11.06.2012 № 1–283/11.
Вирок не набрав законної сили. Справу направлено на додаткове розслідування у 2013 році. Інформації про перебіг розслідування відсутня.
Голова суду в співучасті зі своїм сином допомагала обвинуваченим у контрабандному перевезенні товарів уникнути покарання у виді позбавлення волі та повернути відповідний товар організатору перевезення.
Для цього вона примусила спеціаліста з інформаційних технологій та керівника апарату суду ввійти через її комп'ютер в АСДС та накласти в системі такі обмеження, щоби справа була розподілена на голову суду. Після того, як син голови суду отримав неправомірну вигоду, суддя постановила завідомо неправосудний вирок, яким виконала прохання «замовника» (призначила покарання у вигляді 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на 2 роки).
Суд визнав голову суду винною у вчинені таких злочинів: ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 375, ч. 1 ст. 376–1 КК України.
Покарання:
- 5 років — позбавлення волі;
- 3 роки — позбавлення права обіймати посади, пов'язані з відправленням правосуддя.
Цікаво!
Вирок судді, ухвалений на прохання «замовника», був у подальшому скасоване ухвалою Апеляційного суду Сумської області 02.06.2011 у справі № 11–323/11.
ВККС відсторонила суддю (Гетьманенко А. І.) від посади у зв'язку з притягненням її до кримінальної відповідальності рішенням від 01.09.2011 № 2702/вп-11. Проте оскільки вирок суду першої інстанції був скасований ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області (текст ухвали в ЄРСР відсутній), справу було передано прокуратурі для додаткового розслідування, відомостей про результати якого відсутні.
Наразі суддя продовжує працювати в Глухівському міськрайонному суді Сумської області та навіть була кандидаткою до Верховного Суду.
Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.08.2016 № 201/3620/16-к.
Не оскаржувався. Набрав законної сили.
Секретар суду пообіцяв стороні спору повпливати на суддю під час вирішення нею цивільного спору. Для цього секретар отримав, завдяки спеціалісту з інформаційних технологій, доступ до автоматизованої системи документообігу суду та вніс до неї відомості, що унеможливили розподіл позову на інших суддів Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська, окрім як судді Єлісєєвої Т. Ю., після чого розподілив позов на неї. Пізніше секретар переконав суддю ухвалити рішення на користь «замовника» в цій цивільній справі.
Суд визнав секретаря винним у вчинені таких злочинів: ч. 2 ст. 369–2, ч. 1 ст. 376–1 КК України.
Покарання:
- 25 000 грн — штраф;
- 2 роки — позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах та органах судової влади.
Цікаво!
З вироку неможливо встановити, чи набрало ухвалене нею рішення законної сили. Проте, для судді (Єлісєєвої Т.Ю.) не настало жодних наслідків за її дії.
Вирок Личаківського районного суду м. Львова від 07.09.2017 № 463/1672/17.
Не оскаржувався. Вирок набрав законної сили.
Начальник відділу організаційного забезпечення роботи суду (використовуючи стаціонарний персональний комп'ютер суду, через який було відкрито доступ до комп'ютерної програми під іменем та паролем іншого працівника суду) вносив до автоматизованої системи тексти підроблених судових рішень. Згодом обвинувачений власноручно наніс на нижнє поле кожної сторінки таких документів рукописний напис «Спеціаліст І категорії ОСОБА_6» та підпис від імені «Кривко С.», завірив їх у суді та надіслав через відділ суду юридичним особам, які виступали сторонами в справі.
Цим обвинувачений посприяв, щоби судовими рішеннями було визнано право власності на нерухомість за юридичними особами, які виступали сторонами в справах.
Суд визнав обвинуваченого винним у вчинені таких злочинів: ст. 366; ст. 376–1 КК України.
Покарання:
- 17 000 грн — штраф;
- 1 рік — позбавлення права обіймати посади в усіх судах України, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Вирок Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2018 № 758/14826/18.
Вирок ухвалено на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим. Ухвалою Київського апеляційного суду від 04.06.2019 вирок залишено без змін. Вирок набрав законної сили.
Керівник апарату суду на «замовлення» допомагав виготовляти підроблені ухвали суду, або ж приймав уже готові від замовників. У них він вносив неправдиві відомості про сторони в справі, зміст позовних вимог. Потім керівник апарату (під логіном інших осіб) вносив підроблені рішення (їх електронної копії) до АСДС та Єдиного державного реєстру судових рішень. Ці електронні копії він засвідчував власним електронним підписом.
Цими рішеннями за «замовниками» незаконно визнавалося право власності на об'єкти нерухомості, а керівник апарату отримував винагороду за своє сприяння.
Суд визнав керівника апарату винним у вчинені таких злочинів: ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 376–1 КК України.
Покарання:
- 17 000 грн — штраф;
- 1 рік — позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державних та комунальних підприємствах, пов'язаних із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та виконувати функції представника влади.
Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.03.2019 № 352/2020/18.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 15.05.2019 вирок змінено в частині визначення початку строку відбуття покарання.
Вирок набрав законної сили.
Cекретар суду не реєстрував в АСДС матеріали адміністративних справ у день їхнього надходження (як того вимагає розділ 6 п. 1 Положення про автоматизовану систему документообігу затвердженого 26.11.2010 Рішеннями ради суддів України № 30), а робив це значно пізніше. Через це, уже після реєстрації та розподілу справ на суддів, вони були змушені закривати провадження в справах про адміністративні правопорушення у зв'язку зі спливом строку притягнення винних до адміністративної відповідальності.
Суд визнав секретаря винним у вчинені злочину за ч. 1 ст. 376–1 КК України.
Покарання:
- 2 роки — обмеження волі;
- 2 роки — позбавлення права обіймати посади в органах судової влади та займатись діяльністю, пов'язаною з використанням автоматизованих систем документообігу.
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 13.05.2019 № 755/38/19.
Не оскаржувався. Вирок набрав законної сили.
Секретарка судового засідання змінювала імена учасників справ про адміністративні правопорушення після того, як реєструвала справи з вірним зазначенням імен учасників.
Хоча з вироку незрозуміло мотивів цих дій, ймовірно, вона робила це на прохання реальних осіб, які притягувалися до адміністративної відповідальності, які хотіли б уникнути того, аби їхні імена відобразилися на сайті «Судова влада України» у відповідних справах, оскільки це могло б зашкодити їхній репутацію.
Суд визнав секретарку винною у вчинені злочину за ч. 1 ст. 376–1 КК України.
Покарання:
- 10 200 грн — штраф;
- 1 рік — позбавлення права обіймати певні посади, де необхідний доступ до електронної автоматизованої системи документообігу суду «Д-3».
Цікаво!
Автоматизована система «Д-3» використовується лише в місцевих та апеляційних судах (крім Апеляційного суду міста Києва), відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30. А доступ до автоматизованої системи отримують лише визначені працівники апарату суду.
Тобто, теоретично, обвинувачена й далі мала можливість працювати в апараті цього ж суду чи іншого, але на іншій посаді. Або могла отримати за посадою доступ до документообігу Верховного Суду, якщо влаштувалася б там на роботу.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 10.08.2022 № 759/9998/19.
Вирок не набрав законної сили. У справі відкрито апеляційне провадження.
Керівник апарату вносив зміни до довідника автоматизованої системи документообігу «спеціалізація суддів», а саме — у деяких суддів видаляв спеціалізацію, а деяким навпаки — встановлював. Це дозволило розподіляти справи серед «потрібних» суддів, які повинні були розглядати клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно учасників протестів на Майдані незалежності під час Революції Гідності.
Керівник апарату вину визнав за кожним епізодом в частині самостійного коректування роботи автоматизованої системи документообігу суду, але мотивував свої дії нерівномірністю навантаження на суддів та недосконалістю системи.
Втім, суд зазначив, що матеріалами справи не доведено, що керівник апарату вчиняв такі дії умисно, на виконання вказівок певних осіб чи з мотивів карʼєрного просування.
Суд визнав керівника апарату винним у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 376-1 КК України.
Покарання:
- 17 000 грн — штраф
- 1 рік — позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державних та комунальних підприємствах, повʼязаних з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та виконувати функції представника влади.
Згідно зі статистичними даними Державної судової адміністрації (з листа від 02.09.2020 № /нор/х 5472–20–826/20), станом на 31 грудня 2019 року на розгляді в судах перебувало ще 4 справи щодо злочину, передбаченого статтею 376–1 КК України. Наразі ж згідно з останньою відповіддю ДСА (лист від 11.08.2023 №інф/Б850-23-822/23) вона не обліковує справи цієї категорії.
Яка динаміка розслідувань кримінальних проваджень за ст. 376–1 КК України?
Залишається лише здогадуватися, чи така настільки мала кількість вироків за ст. 376–1 КК України свідчить про високу доброчесність працівників судів, чи все ж факти втручання в АСДС залишаються невиявленими, або ж не розслідуються належним чином.
Але щонайменше останнє можна спробувати оцінити на базі статистики Офісу Генерального прокурора України. З неї можна зрозуміти, наскільки часто реєструються кримінальні провадження за цією статтею, та як вони рухаються. Наразі розслідування цього злочину підслідне слідчим органам Національної поліції (ч. 1 ст. 216 КПК).
Нижче подаю таблицю з інформацією, сформовану на основі звітів «Про зареєстровані кримінальні правопорушення та результати їх досудового розслідування» за 2013–2020 роки.
Але щонайменше останнє можна спробувати оцінити на базі статистики Офісу Генерального прокурора України. З неї можна зрозуміти, наскільки часто реєструються кримінальні провадження за цією статтею, та як вони рухаються. Наразі розслідування цього злочину підслідне слідчим органам Національної поліції (ч. 1 ст. 216 КПК).
Нижче подаю таблицю з інформацією, сформовану на основі звітів «Про зареєстровані кримінальні правопорушення та результати їх досудового розслідування» за 2013–2020 роки.
*стовпець «Обліковано» в цій таблиці відображає кількість активних (не закритих проваджень) за ст. 376–1 КК України, що зареєстровані в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань на кінець звітного року.
** П.п. 1, 2, 4, 6 ч. 1 ст. 284 КПК передбачають закриття провадження з таких підстав:
** П.п. 1, 2, 4, 6 ч. 1 ст. 284 КПК передбачають закриття провадження з таких підстав:
- встановлено відсутність події кримінального правопорушення;
- встановлено відсутність у діянні складу кримінального правопорушення;
- набрання чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;
- існування вироку по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлено ухвалу суду про закриттю кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;
Як вбачається з таблиці, незважаючи на значну кількість зареєстрованих проваджень, лише в 52 провадженні були вручені підозри. Натомість, кількість справ, у яких провадження було закрито на підставі п.п. 1, 2, 4, 6 ч. 1 ст. 284 КПК України протягом 2013–2023 років (загалом закрили 249 справ), майже в п'ять разів перевищує кількість справ, у яких було вручено підозру. Вірогідно, що більшість із них була закрита з підстав відсутності події злочину.
Беручи до уваги той факт, що відсутність події злочину значною мірою залежить від доказування, а кількість справ, у яких було закрито провадження є значно більшою за ті, у яких було вручено підозру, виникає сумнів, чи справді у всіх випадках були підстави для закриття провадження.
Адвокат та член Громадської ради доброчесності Роман Маселко вважає, що багато втручань у автоматизовану систему залишаються безкарними:
Беручи до уваги той факт, що відсутність події злочину значною мірою залежить від доказування, а кількість справ, у яких було закрито провадження є значно більшою за ті, у яких було вручено підозру, виникає сумнів, чи справді у всіх випадках були підстави для закриття провадження.
Адвокат та член Громадської ради доброчесності Роман Маселко вважає, що багато втручань у автоматизовану систему залишаються безкарними:
Роман Маселко
адвокат, член Громадської ради доброчесності
– Відомі факти очевидного втручання в автоматизовану систему, які чомусь не призвели хоча б до підозр. Так під час Революції Гідності явно незаконно розподілялись справи щодо учасників поїздки до Межигір'я Віктора Януковича. Тоді справи, які надійшли до Печерського суду вручну розподілялись на двох суддів — Віктора Кицюка та Оксану Царевич, які всіх засуджували попри відсутність жодних доказів вини водіїв. У ході кримінального провадження експертиза встановила, що в автоматизовану систему було втручання. Однак досі за це ніхто не покараний, а керівниця апарату суду продовжує працювати на цій посаді.
Ще один кричущий випадок — масове втручання в автоматизовану систему в Уманському міськрайонному суді Черкаської області. Ще у 2016 році аудит виявив понад 46 000 незаконних внесень інформації в систему. Однак досі нікого не покарано. Доля кримінального провадження невідома.
Дуже важливим буде результат у справі наймасштабнішої маніпуляції з автоматизованою системою, відомої як схема «Татькова-Ємельянова». Декілька років ця схема дозволяла визначати потрібних суддів на конкретні справи й була невичерпним джерелом корупції. Артуру Ємельянову та іншим оголошено підозри. Кримінальне провадження завершене ще в липні 2018 року, але підозрювані досі тягнуть з ознайомленням зі справою.
Ще один кричущий випадок — масове втручання в автоматизовану систему в Уманському міськрайонному суді Черкаської області. Ще у 2016 році аудит виявив понад 46 000 незаконних внесень інформації в систему. Однак досі нікого не покарано. Доля кримінального провадження невідома.
Дуже важливим буде результат у справі наймасштабнішої маніпуляції з автоматизованою системою, відомої як схема «Татькова-Ємельянова». Декілька років ця схема дозволяла визначати потрібних суддів на конкретні справи й була невичерпним джерелом корупції. Артуру Ємельянову та іншим оголошено підозри. Кримінальне провадження завершене ще в липні 2018 року, але підозрювані досі тягнуть з ознайомленням зі справою.
Висновки
- АСДС є механізмом, який має велику вагу у забезпеченні безстороннього судового розгляду та мінімізації корупції. Тому вона потребує особливої охорони з-боку кримінального законодавства — втручання в її роботу було криміналізоване.
- Судовий розгляд злочинів, передбачених ст. 376–1 КК України, мав такі особливості:
- За 11 років існування статті 376–1 КК України суди ухвалили за нею лише 7 вироків (всі обвинувальні, 5 з них набрали законної сили).
- У 7 справах із вироками обвинуваченими тричі були секретарі судових засідань, тричі — працівники апарату суду (зокрема, керівник апарату), та лише раз — суддя (вирок щодо судді був пізніше скасований).
- Злочини вчинялися так: накладення в АСДС обмежень, аби справа потрапила на бажаного суддю; виготовлення підроблених судових рішень; нереєстрації матеріалів судових справ в АСДС у день їх надходження, неправомірної заміни імен учасників справ в АСДС.
- Попри незначну кількість вироків, кількість випадків проведення досудового розслідування відповідних злочинів є значно більшою. Динаміка виглядає таким чином:
- Пік активності досудового розслідування за ст. 376–1 КК України припадає на 2018 рік, коли на досудовому розслідуванні перебувало аж 83 провадження. Того ж року у 26 провадженнях були вручені підозри та направлені до суду обвинувальні акти.
- Більшість справ на етапі досудового розслідування закривали в порівнянні з кількістю справ, у яких було хоча б повідомлено про підозру (різниця перевищує 4 рази).
- Пік активності досудового розслідування за ст. 376–1 КК України припадає на 2018 рік, коли на досудовому розслідуванні перебувало аж 83 провадження. Того ж року у 26 провадженнях були вручені підозри та направлені до суду обвинувальні акти.
Пов'язані матеріали