«ЧЕСТЬ і НЕ.ЧЕСТЬ тижня» з Іриною Шибою
щочетверга о 22:30 в ефірі 24 каналу


ЧЕСТЬ року
17.01.2019
— Вітаю. Першу рубрику в новому році ми розпочинаємо з приємних новин. Раніше ми запустили інтернет-голосування, в якому попросили визначити, хто ж із суддів, про яких ми говорили у 2018-му, найбільше гідний премії «ЧЕСТЬ року». Таким чином ми хотіли відзначити тих служителів Феміди, які радували нас своїми вчинками: демонстрували незалежність у прийнятті суддівських рішень, публічно закликали вирішувати проблеми у судовій системі чи доступно пояснювали свої рішення.
Третє місце у нашому топ-списку посіла суддя Печерського райсуду Києва Лариса Цокол. У 2018 році служительку Феміди відсторонили від посади після того, як на неї буквально почали «сипатися» скарги у Вищу раду правосуддя.

Ми маємо зазначити, що розгляд скарг на суддів у Вищій раді правосуддя — це справа звична. Нетиповою вона стає тоді, коли цих скарг на одну суддю з'являється кілька за дуже короткий термін — так сталося і з суддею Цокол. До ВРП потрапило за кілька тижнів одразу три скарги на її роботу. При чому деяким з рішень, щодо яких скаржилися, було вже по кілька років.

Сама ж Цокол за свою роботу постановлювала чимало рішень щодо держслужбовців. У 2015-му вона зобов'язала прокуратуру розпочати розслідування про втручання в роботу суддів Олексія Філатова — того самого, який в Адміністрації Президента відповідає за хід судової реформи. Також служителька Феміди відмовилася арештовувати екс-голову Одеської облдержадміністрації Міхеїла Саакашвілі. Його політисилу ГПУ обвинувачує в російському фінансуванні. За даними ГПУ, команда Саакашвілі отримала 500 тисяч доларів від Росії. Свідчення проти екс-губернатора Одеси Цокол, попри значний політичний тиск, назвала непереконливими і відмовилася давати дозвіл на арешт.

Тож третє місце у голосуванні за «ЧЕСТЬ року» отримує суддя Печерського райсуду Києва Лариса Цокол.

Друге місце у нашому голосуванні посіла служителька Феміди, яка стала відома всій країні через свою принциповість і боротьбу з корупцією. Це — суддя Октябрського районного суду Полтави Лариса Гольник.

В кінці року Президент Петро Порошенко таки призначив її на посаду безстроково — це після семи місяців очікування. Через те, що гарант Конституції — свідомо чи ні — тягнув з призначенням, Гольник подала на нього до суду за бездіяльність. Адже, за її словами, у такому становищі, — коли строк твоїх повноважень вже вийшов, а безстроково тебе ще не призначили, — опиняється багато суддів. Усі вони вимушені бути у «підвішеному стані», хоча цього не має бути.

Премію «ЧЕСТЬ тижня» суддя отримала за непоступливість голові свого ж суду Олександру Струкову. У 2014 році Лариса Гольник відмовилась від хабаря за «правильне» рішення у справі проти мера Полтави Олександра Мамая. Той зловживав службовим становищем на користь своєї падчерки. За це суддя Гольник отримала тиск з боку голови свого суду. Втручання і нестерпні умови праці, звинувачення у неіснуючих порушеннях, публічні приниження і навіть рукоприкладство — так поводився з нею голова Октябрьського суду Полтави Олександр Струков.

Окрім цього, Лариса Гольник отримала догану від Вищої ради правосуддя за скаргою Струкова. І це рішення не дало їй взяти участь у конкурсі до Антикорупційного суду. Служителька Феміди заявила, що буде оскаржувати таке рішення.

Тож срібло у номінації «ЧЕСТЬ року» отримує суддя Октябрського райсуду Полтави Лариса Гольник.
А от золото отримав суддя, що часто розглядає справи неповнолітніх. Це — голова Бахмацького райсуду Чернігівської області Павло Пархоменко.

Минулого року суддя вразив нас тим, наскільки прискіпливо вивчає докази у справах стосовно дітей і намагається зробити так, щоб забезпечити їх найкращі інтереси.

В одній зі справ Павло Пархоменко подбав про те, щоб дитина не залишилась без батька. Згідно з матеріалами справи, мати дитини заявляла, що її колишній чоловік не бере участі у вихованні дитини, не цікавиться її життям та здоров’ям, не сплачує аліменти. Тож подала позов про позбавлення батьківських прав екс-чоловіка. Однак суддя Пархоменко у справі звернув увагу на те, що не бачить жодних переваг для дитини у випадку задоволення позову. Простіше кажучи, дочці жодним чином не стане краще від того, що вона втратить батька.

В іншому позові неповнолітню дівчину звинувачували у крадіжці косметики на суму 1 500 гривень. Розглядаючи справу, Павло Пархоменко з’ясував обставини в сім'ї, школі та стосунки дівчини з друзями. Зважаючи на те, що підозрювана повністю визнала свою вину, вчинала злочин вперше та добре навчається у школі, суддя визнав, що притягувати її до відповідальності, аби покарати, немає сенсу. На думку Пархоменка, якщо вчителі у школі та батьки вдома приділятимуть їй більше часу, дівчина швидше виправиться, аніж у випадку засудження.

Тож золотий призер премії «ЧЕСТЬ року» — голова Бахмацького райсуду Чернігівської області Павло Пархоменко.

Сподіваюсь, що вчинки наших сьогоднішніх переможців мотивуватимуть інших служителів Феміди перейти на сторону добра. Адже в цьому році ми б хотіли розповісти вам про ще більше суддів, які є прикладом принциповості, непідкупності та професійності.

До зустрічі у наступний четвер!
DJR
Дивіться програму «ЧЕСТЬ і НЕ.ЧЕСТЬ» о 22:30 щочетверга на 24 каналі. У кожному випуску програми Фундація DEJURE відзначає суддів преміями:

  • «ЧЕСТЬ тижня» дістається тим з них, хто наближає становлення доброчесного і ефективного правосуддя в Україні,

  • «НЕ.ЧЕСТЬ тижня» — тим, для кого в новій системі не повинно бути місця.

Рубрика «ЧЕСТЬ і НЕ.ЧЕСТЬ тижня» є частиною проекту НЕ.ЧЕСТЬ, спрямованого на притягнення суддів до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за вчинені ним правопорушення.