«ЧЕСТЬ і НЕ.ЧЕСТЬ тижня» з Іриною Шибою
щочетверга о 22:30 в ефірі 24 каналу

От як лауреатка нашої антипремії — колишня голова Оболонського райсуду Києва Ірина Мамонтова.

Під час революції судді очолюваного нею суду розглядали протоколи про адміністративні правопорушення відносно учасників автопробігу до Межигір'я — заміської резиденції Президента Януковича. Перші рішення за цими протоколами передбачали лише стягнення штрафів, але владі цього було замало.

Тому — почалися дзвінки голові суду. Про це пізніше розповіла прокуратурі сама Мамонтова.

За її словами, було кілька дзвінків з Адміністрації Президента. Голову суду наполегливо просили організувати спочатку оперативний, а потім і «правильний» розгляд цих протоколів — із застосуванням максимально можливих стягнень. Тобто — швидко позбавити занадто активних громадян з автомобілями водійських прав.

Після чергового дзвінка з Адміністрації Президента Ірина Мамонтова написала заяву про звільнення.

І одразу після зміни очільника близько 20 суддів Оболонського суду столиці винесли рішення про позбавлення прав 41 учасника автопробігу.

Самій Мамонтовій це звільнення забезпечило місце у Вищій раді юстиції, яка тепер називається Вищою радою правосуддя. Туди її за своєю квотою призначив парламент — як принципову суддю, що відмовилась працювати під тиском влади.

Це було у травні 2015 року. А вже у листопаді того ж року, коли на З'їзді суддів цитували її повідомлення про тиск зі стенограми допиту в прокуратурі, Мамонтова публічно відмовилась від своїх попередніх слів.

Ось така принциповість. Цікаво, що розгляд заяв суддів про тиск і скарг на них, зокрема, за замовчування тиску — тепер робота самої судді Мамонтової як членкині Вищої ради правосуддя.

Антипремію «НЕ.ЧЕСТЬ тижня» за замовчування тиску з боку Адміністрації Януковича в часи Майдану отримує членкиня Вищої ради правосуддя Ірина Мамонтова.

А от вам приклад судді, що не змовчала.

Суддя нового Верховного Суду Олександра Яновська не погодилася з рішенням своїх колег і виклала відмінну позицію в окремій думці. При цьому написала її зрозумілою мовою і детально пояснила логіку.

Олександра Яновська — колишня суддя ad hoc у Європейському суді з прав людини і представниця наукового середовища. А також — одна з небагатьох кандидатів у Верховний Суд, щодо яких під час конкурсу надійшла позитивна інформація від Громадської ради доброчесності.

Що саме захистила у своїй окремій думці суддя Яновська? Наше з вами право скаржитися на дії прокурорів.

Справа про одну з таких скарг дійшла аж до Верховного Суду через те, що дисциплінарне провадження щодо прокурора за цією скаргою закрила Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів. Заявивши скаржнику — компанії «Паладіс-Центр», — що він не має права оскаржувати закриття провадження.

Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів підтримав і Касаційний адміністративний суд, і Велика палата Верховного Суду.

Але — не суддя Яновська. Вона наголосила, що такий підхід — це порушення права на ефективний засіб юридичного захисту, яке гарантує стаття 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

В окремій думці суддя Яновська вказала, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не дотримався вимог не тільки Конвенції, але й Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства та закону України «Про прокуратуру», порушивши реалізацію права скаржника на судовий захист.

Премію «ЧЕСТЬ тижня» за виствітлення позиції пріоритету прав і законних інтересів скаржників отримує суддя Великої палати Верховного Суду Олександра Яновська.

Хочеться вірити, що з часом такі найкращі практики приживуться як у новому Верховному Суді, так і в усіх судах і органах суддівського врядування.

Що судді керуватимуться ними для прийняття всіх рішень, а не тільки для окремих думок — як сьогоднішня «ЧЕСТЬ тижня», суддя Великої палати Верховного Суду Олександра Яновська. І що не дозволятимуть собі замовчувати порушення, як сьогоднішня «НЕ.ЧЕСТЬ тижня», членкиня Вищої ради правосуддя Ірина Мамонтова.

До зустрічі у наступний четвер!