«ЧЕСТЬ і НЕ.ЧЕСТЬ тижня» з Іриною Шибою
щоп'ятниці о 22:30 в ефірі 24 каналу

Засудили не Розенблата, Труханова чи Насірова, як цього б багатьом хотілось, а звичайну суддю з Дніпропетровської області. Тим не менше, ця справа варта уваги.

Місцевий суд не не міг розглянути справу щодо екс-судді Апеляційного суду Дніпропетровської області понад 1,5 роки. Можливо розглядав би й довше, але в вересні справу довелось передати в Антикорсуд.

Колегія суддів у складі Олени Танасевич, Катерини Сікори та Тетяни Гавриленко розглянула справу за 1,5 місяці. За цей час вони встигли дослідити 3 томи матеріалів та провести допит обвинуваченої. Остання протягом 4 років не подавала електронні декларації, передбачені Законом України «Про запобігання корупції». Варто відзначити, що паперові версії "декларації" суддя надсилала до НАЗК вчасно, однак така форма Законом вже не була передбачена. Тому їй призначила покарання у вигляді штрафу - 51 тисячу гривень та позбавили права займати державні посади протягом одного року. Саме про таке покарання просили прокурори САП.

Важливим тут є не лише швидкість розгляду справи, а й те що що судді Антикорсуду не стали покривати іншу суддю. Як це до них робило чимало предсавників Феміди та органів судідвського врядування.

Премію ЧЕСТЬ тижня за швидкий та неупереджений розгляд справи отримує колегія суддів Вищого Антикорупційного суду Олена Танасевич, Катерина Сікора та Тетяна Гавриленко.

Антипремію НЕ.ЧЕСТЬ тижня сьогодні отримує суддя, який сильно посприяв створенню Вищого антикорупційного суду. Як? Допомагав недоброчесним суддям залишатись на свої посадах. Цим ще більше утверджував уявлення громадськості про безкарність та кругову поруку в суддівському корпусі та необхідність створення незалежного суду для розгляду справ корупціонерів.

Мова йде про Михайла Смоковича. В 2014 році він був заступником голови Вищого адміністративного суду України. Разом з колегами він допоміг зберегти посади щонайменше 5 суддям, які свавільно брали під варту або позбавляли права керування транспортними засобами учасників подій Революції Гідності.

Тоді Смокович головував в колегії, яка скасувала рішення Вищої ради юстиції про звільнення цих суддів. Та й зараз він продовжує дружити з суддями Майдану. В березні журналісти Слідство.Інфо помітили його на дні народженні Євгенія Аблова.

Громадська рада доброчесності виявила, що в 2017 році в суді, де працював Смокович незаконно втручались в автоматизовану систему документообігу - тобто вручну розподіляли справи на потрібних суддів. Складно уявити, щоб Смокович, як заступник Голови суду про це не знав. Проте, нічого не зробив, щоб цьому завадити. Натомість, намагався приховати будь яку інформацію про можливе втручання. Навіть відмовився надати відповідну інформацію на депутатський запит. Бо комп'ютерна програма із автоматизованого розподілу справ ніби-то проходила тестування.

Також, Громадська рада доброчесності звернула увагу на те, що Смокович спричиняв ДТП.

Проте, всі ці факти не завадили йому стати суддею нового Верховного Суду. Більше того, він очолив Касаційний адміністративний суд у його складі.

За наявною у Автомайдану інформацією, саме Михайло Смокович контролював прийняття «потрібних» рішень щодо права реєстрації кандидатам до Верховної ради Андрія Клюєва та Анатолія Шарія.

Премію НЕ.ЧЕСТЬ тижня за утвердження безкарності та кругової поруки у судовій системі отримує голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович.

Згідно ініційованої Президентом судовою реформою на суддів Верховного Суду чекає скорочення. І ми дуже сподіваємось, що суддя Смокович буде серед тих суддів, які покинуть найвищий суд країни.

До зустрічі!