ЧЕСТЬ Слободін і НЕ.ЧЕСТЬ Лесько
11.10.2018
— Вітаю. Діяльність судді пов’язана з рядом обов’язків та обмежень. Адже суспільство оцінює не лише рішення, які судді виносять, а також який спосіб життя вони ведуть та що говорять з приводу тієї чи іншої проблеми. Цього тижня лауреати нашої премії та антипремії опинились у центрі уваги суспільства як раз через свої публічні заяви.
Так, минулого тижня суддя Верховного Суду Алла Лесько на своїй фейсбук-сторінці заявила: публікація у відкритому доступі суддівських декларацій на сайті НАЗК здійснюється з метою залякування служителів Феміди.
Мовляв, те, що нині кожен може дослідити спосіб життя судді, призводить до нападів і грабіжок. Тож доступ до декларацій треба обмежити, дозволивши його тільки певним держорганам.
У 2016 році суддя Вищого господарського суду Данилова розповіла, що озброєні невідомі увірвалися до помешкання її цивільного чоловіка у «Царському Селі» в Києві, зв'язали обох і вкрали півмільйона доларів. Проте ні цей будинок, ані така сума коштів у декларації Мальвіни Данилової не були вказані.
Наприкінці вересня у бидинок судді Наталії Буші увірвались злочинці та прострелили ноги її чоловікові. Цікаво, що будинок в якому скоєно напад також виявився незадекларованим.
Ми не заперечуємо, що декларації можуть стати джерелом інформації для грабіжників, проте чи дійсно обмеження до них доступу є найкращим способом захистити суддів?
В той час, поки НАЗК продовжує не помічати проблеми в деклараціях суддів, чимало порушень розкривають журналісти саме завдяки інформації, що є у відкритому доступі.
Проблема не лише в тому, що Алла Лесько хоче позбавити журналістів та громадських активістів можливості знаходити брехню у деклараціях суддів. Суддя Верховного Суду очевидно погано знайома з практикою Європейського суду з прав людини. Ще у 2005 році ЄСПЛ розглянув справу Випіч проти Польщі, де член міської ради відмовлявся публікувати в інтернеті дані про своє фінансове становище та документи про власність. Він вважав, що публікація може зробити його і його сім'ю мішенню для злочинців. Тоді суд встановив, що така відкритість була необхідною в демократичному суспільстві для запобігання корупційним злочинам, а публікація такої інформації в інтернеті створювала можливість для перевірки та контролю посадовця суспільством.
До перемоги в конкурсі до Верховного Суду Лесько була членкинею Вищої ради правосуддя. Нагадаємо, це орган який розглядає скарги щодо дисциплінарних порушень суддів. ВРП також розглядала питання про те, як близько 300 «суддів Майдану» нехтували правами людей. Члени ВРП мали б не тільки покарати суддів, які виносили свавільні рішення, а й встановити причини які до цього призвели.
Алла Лесько була доповідачем у справі Віктора Кицюка, який виносив рішення про позбавлення водійських прав учасників автопробігу до Межигір'я.
В ході розслідування прокуратура встановила: в автоматизовану систему розподілу справ неодноразово втручались, і всі справи щодо «Автомайдану» потрапляли лише до двох суддів — Кицюка та Оксани Царевич. Однак Алла Лесько проігнорувала цю інформацію та не зробила нічого, щоб встановити винних. Хоча могла звернутись до відповідних правоохоронних органів.
Антипремію «НЕ.ЧЕСТЬ тижня» за заклики обмежити доступ до декларацій суддів та ігнорування втручання в їхню діяльність отримує суддя Верховного Суду Алла Лесько.
Мовляв, те, що нині кожен може дослідити спосіб життя судді, призводить до нападів і грабіжок. Тож доступ до декларацій треба обмежити, дозволивши його тільки певним держорганам.
У 2016 році суддя Вищого господарського суду Данилова розповіла, що озброєні невідомі увірвалися до помешкання її цивільного чоловіка у «Царському Селі» в Києві, зв'язали обох і вкрали півмільйона доларів. Проте ні цей будинок, ані така сума коштів у декларації Мальвіни Данилової не були вказані.
Наприкінці вересня у бидинок судді Наталії Буші увірвались злочинці та прострелили ноги її чоловікові. Цікаво, що будинок в якому скоєно напад також виявився незадекларованим.
Ми не заперечуємо, що декларації можуть стати джерелом інформації для грабіжників, проте чи дійсно обмеження до них доступу є найкращим способом захистити суддів?
В той час, поки НАЗК продовжує не помічати проблеми в деклараціях суддів, чимало порушень розкривають журналісти саме завдяки інформації, що є у відкритому доступі.
Проблема не лише в тому, що Алла Лесько хоче позбавити журналістів та громадських активістів можливості знаходити брехню у деклараціях суддів. Суддя Верховного Суду очевидно погано знайома з практикою Європейського суду з прав людини. Ще у 2005 році ЄСПЛ розглянув справу Випіч проти Польщі, де член міської ради відмовлявся публікувати в інтернеті дані про своє фінансове становище та документи про власність. Він вважав, що публікація може зробити його і його сім'ю мішенню для злочинців. Тоді суд встановив, що така відкритість була необхідною в демократичному суспільстві для запобігання корупційним злочинам, а публікація такої інформації в інтернеті створювала можливість для перевірки та контролю посадовця суспільством.
До перемоги в конкурсі до Верховного Суду Лесько була членкинею Вищої ради правосуддя. Нагадаємо, це орган який розглядає скарги щодо дисциплінарних порушень суддів. ВРП також розглядала питання про те, як близько 300 «суддів Майдану» нехтували правами людей. Члени ВРП мали б не тільки покарати суддів, які виносили свавільні рішення, а й встановити причини які до цього призвели.
Алла Лесько була доповідачем у справі Віктора Кицюка, який виносив рішення про позбавлення водійських прав учасників автопробігу до Межигір'я.
В ході розслідування прокуратура встановила: в автоматизовану систему розподілу справ неодноразово втручались, і всі справи щодо «Автомайдану» потрапляли лише до двох суддів — Кицюка та Оксани Царевич. Однак Алла Лесько проігнорувала цю інформацію та не зробила нічого, щоб встановити винних. Хоча могла звернутись до відповідних правоохоронних органів.
Антипремію «НЕ.ЧЕСТЬ тижня» за заклики обмежити доступ до декларацій суддів та ігнорування втручання в їхню діяльність отримує суддя Верховного Суду Алла Лесько.
На відміну від Алли Лесько, лауреат нашої премії суддя Східного апеляційного господарського Михайло Слободін неодноразово прямо говорив про необхідність прозорості роботиі суддів та їх відбору.
В одній зі своїх статей Михайло Слободін запевнив: Вища кваліфкомісія суддів не може визначати, який кандидат гідний посади судді, а який — ні, за допомогою тільки їй відомої шкали оцінювання.
Через непрозорі умови виставлення балів на посади суддів проходить велика кількість кандидатів, які не можуть підтвердити свої доходи чи мають сумнівні рішення. В результаті довіра до суддівського корпусу, яка за реформи мала підвищитися, не тільки не зростає, а ще більше знижується, зазначив служитель Феміди.
В одній зі своїх статей Михайло Слободін запевнив: Вища кваліфкомісія суддів не може визначати, який кандидат гідний посади судді, а який — ні, за допомогою тільки їй відомої шкали оцінювання.
Через непрозорі умови виставлення балів на посади суддів проходить велика кількість кандидатів, які не можуть підтвердити свої доходи чи мають сумнівні рішення. В результаті довіра до суддівського корпусу, яка за реформи мала підвищитися, не тільки не зростає, а ще більше знижується, зазначив служитель Феміди.
Михайло Слободін
Суддя Східного апеляційного господарського суду
— Шановні Ланцелоти, порядному судді не потрібні захисники у процедурі доведення доброчесності. Фундаментом доброчесності є принцип «суддя не вигадує виправдань», тому в силу цього принципу суддя забезпечує максимальну відкритість необхідної інформації про себе, свої рішення та образ життя, а потім приймає як належну ту оцінку, яку отримує.
У своєму останньому блозі Михайло Слободін такоє розкритикував запуск нових місцевих судів та їхнє укрупнення. Це означає, що в регіонах декілька малих судів об'єднаються в один великий — і українці можуть залишитися без суду в своїх населених пунктах. За словами Слободіна, люди будуть змушені їздити в інші селища та міста, аби забезпечити собі доступ до правосуддя. Окрім цього, всі справи, крім кримінальних, через ліквідацію судів судді почнуть розглядати спочатку.
Премію «ЧЕСТЬ тижня» за чесний аналіз недоліків судової реформи отримує суддя Харківського апеляційного господарського суду Михайло Слободін.
Премію «ЧЕСТЬ тижня» за чесний аналіз недоліків судової реформи отримує суддя Харківського апеляційного господарського суду Михайло Слободін.
Отже, сьогоднішня «НЕ.ЧЕСТЬ тижня» — суддя Верховного суду Алла Лесько, яка, ймовірно, покриває «суддів Майдану» та хоче зробити суддівські декларації закритими від громадськості. Сьогоднішня «ЧЕСТЬ тижня» — суддя Східного апеляційного господарського суду Михайло Слободін, який хоче припинити боротьбу між суспільством та судовою владою і закликає Вищу кваліфкомісію суддів відмовитись від непрозорих методів оцінювання кандидатів.
До зустрічі у наступний четвер!
До зустрічі у наступний четвер!
DJR
Дивіться програму «ЧЕСТЬ і НЕ.ЧЕСТЬ» о 22:30 щочетверга на 24 каналі. У кожному випуску програми Фундація DEJURE відзначає суддів преміями:
- «ЧЕСТЬ тижня» дістається тим з них, хто наближає становлення доброчесного і ефективного правосуддя в Україні,
- «НЕ.ЧЕСТЬ тижня» — тим, для кого в новій системі не повинно бути місця.
Контакти
Як нас Підтримати?
Дякуємо за небайдужість, увагу та допомогу!
Для змі
Коректне часткове або повне цитування нашого контенту вітається за умови посилання на Фундацію DEJURE.
Також ви завжди можете звернутись до нас за ексклюзивним коментарем.
Також ви завжди можете звернутись до нас за ексклюзивним коментарем.