«ЧЕСТЬ і НЕ.ЧЕСТЬ тижня» з Іриною Шибою
щочетверга о 22:30 в ефірі 24 каналу

Так, сьогоднішній лауреат нашої премії вирішив застосувати значно м’якше покарання, ніж передбачає закон, адже цього вимагала справедливість.

Суддя новоствореного Верховного Суду Микола Мазур переїхав до Києва з Луганської області. Свою кар'єру він починав як науковець, а з травня 2012 до травня 2017 року працював суддею Попаснянського районного суду. Мазур не залишив прифронтове місто, навіть коли там почалися обстріли, і продовжував розглядати справи. За 5 років роботи суддя встиг розглянути чимало справ та ухвалити судових рішень, які стали прикладом для інших суддів у зоні бойових дій.

У січні 2017 року Мазур розглядав справу пенсіонерки, яка продавала на ринку цигарки без реєстрації фізичною особою-підприємцем та ліцензії на роздрібну торгівлю. Правоохоронці помітили, як вона продала один пакунок, та вилучили у неї ще 80. Мінімальний штраф за таке порушення складає 17 000 гривень.

У суді жінка пояснила, що продавала цигарки не від доброї долі. Її єдиним доходом є пенсія розміром близько 1 500 гривень. А після смерті чоловіка ще й залишилися борги за його лікування. В середньому, в місяць жінка заробляла від продажу цигарок лише 300 гривень. На сплату штрафу їй довелося б відкладати гроші кілька років.

Покарання у вигляді штрафу в розмірі від 17 000 до 34 000 грн суддя визнав явно несправедливим.

Суд мав би накласти на порушницю штраф виключно в тому діапазоні, що передбачений відповідною статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення, не дивлячись на явно несправедливий та надмірний характер такого покарання.

Однак суддя Мазур звернув увагу, що за вчинення деяких адміністративних правопорушень законодавство передбачає набагато суворіші покарання, ніж передбачені Кримінальним кодексом покарання за злочини невеликої тяжкості. Мінімальний штраф, передбачений за злочин, становить усього 510 грн — це у 33 рази (!) менше за штраф, що могла отримати пенсіонерка за продаж пакунку цигарок. Більше того, якби жінка вчинила дрібну крадіжку за таких скрутних обставин та щиро розкаялась, суд взагалі мав би підстави звільнити її від відповідальності. Виходить, що законодавець створив ситуацію, в якій красти вигідніше.

Суддя відмовився застосовувати суворий закон та замість 17 000 гривень зобов’язав пенсіонерку сплатити всього 170 грн штрафу.

У своєму рішенні суддя також зазначив, що це дозволяє Конституція. Він послався на позицію Конституційного Суду, який дозволив застосувати більш м’яке покарання у кримінальній справі, а також процитував Арістотеля та позицію суддів Верховного суду США.

Рішення викликало жваву дискусію. Дехто назвав його справедливим, але незаконним, адже Кодекс не дозволяє пом’якшувати покарання за адміністративні правопорушення. Таким чином, суддя нібито вийшов за межі своїх повноважень. Суддя Мазур подякував за критику і вирішив надати відповідь на найгостріші запитання та заперечення на власному сайті.

В той час, коли інші судді бояться публічності, Микола Мазур не лише відкрито дає інтерв'ю, веде власний блог, має сторінки у Facebook, Instagram і Twitter. Він створив цілий сайт для того, щоб «показати звичайним громадянам на прикладі конкретних рішень, що суд може вносити вагомий вклад у справу захисту прав громадян».

Суддя усвідомлює, що громадяни не будуть довіряти суду, рішення якого не розуміють, навіть, якщо вони законні чи справедливі.

Премію «ЧЕСТЬ тижня» за відкритість і справделиві рішення отримує суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Микола Мазур.

Лауреат антипремії привернув нашу увагу, бо ухвалив абсолютно протилежні рішення в аналогічних справах щодо двох чиновниць Антимонопольного комітету України.

Раніше суддя Агафонов виправдав директорку одного з департаментів Антимонопольного комітету Тетяну Кулішову. У лютому 2017 року вона продала квартиру, але задекларувала її продаж лише весною 2018. Згідно із законом, держслужбовці повинні письмово повідомляти Національне агентство з питань запобігання корупції про отримання доходу або придбання майна у десятиденний строк. За несвоєчасне повідомлення загрожує штраф та навіть звільнення.

Суддя вирішив, що у Кулішової не було «корупційного інтересу» приховувати кошти від продажу квартири, а не повідомляла вона про це більше року через «звичайну необережність». Бо неправильно трактувала норми Закону «Про запобігання корупції». Чиновниця пояснила судді, що «суттєвої зміни у майновому стані не було — вона просто замість належної їй частки квартири отримала певну суму коштів».

В іншій справі суддя не проявив такого співчуття. Державна уповноважена Антимонопольного комітету Агія Загребельська у 2015 році видала довіреність на право розпорядження автомобілем Toyota RAV4 своєму братові. Пізніше той без її відома продав авто та передав їй кошти лише через півроку. Уповноважена повідомила НАЗК про суттєві зміни у майновому стані через 5 днів після отримання грошей.

Брат Загребельської у суді пояснив, що не одразу повідомив сестру про продаж автомобіля, а лише при передачі коштів у березні 2018 року, оскільки виручені кошти використав на купівлю іншого автомобіля.

Припустимо, що чиновниця дізналася про продаж авто раніше. Якби вона подала би повідомлення у НАЗК до отримання коштів, то, за версією Нацагенства, мала задекларувати дохід, який ще не отримала.

Суддя встановив, що держуповноважена дійсно не володіла інформацією про продаж автомобіля. Проте, на думку Агафонова, вона все одно винна. В своєму рішенні суддя зазначив: «власність зобов’язує», уповноважена мала би припускати, що автомобіль можуть у будь-який момент продати, і мала «забезпечити контроль» за майном. А тому — наклав штраф 1 700 гривень.

Нещодавно Київський апеляційний суд залишив це рішення в силі. Тож тепер чиновницю внесуть до реєстру корупціонерів і взагалі можуть звільнити з посади.

Ми не розуміємо, чому суддя Сергій Агафонов виніс такі різні рішення.

Просто звернемо увагу на те, що Агія Загребельська, яку суддя покарав, за час роботи в Антиконопольному комітеті займалась, з-поміж іншого, гучними розслідуваннями щодо нелегального грального бізнесу, посередницьких «прокладок» на доступі до бази оцінок Фонду державного майна, змови «харчових» підрядників Міністерства оборони тощо.

А Тетяна Кулішова, яку він звільнив від відповідальності, очолює в Комітеті департамент, який 3 роки вів розслідування щодо монополії групи Ахметова на енергоринку. Проте, справу закрили через відсутність ознак зловживань.

Премію «НЕ.ЧЕСТЬ тижня» за вибірковість у застосуванні закону отримує суддя Солом’янського районного суду міста Києва Сергій Агафонов.

Отже сьогодні премію «ЧЕСТЬ тижня» отримав суддя Верховного Суду, який використовує всі ресурси щоб роз’яснити свої рішення громадянам, — Микола Мазур. Антипремію «НЕ.ЧЕСТЬ тижня» — суддя Солом’янського районного суду міста Києва Сергій Агафонов, який ухвалив незрозумілі, суперчливі рішення.

Знаєте суддів, які ухвалюють несправедливі рішення, — заповніть форму на сайті nechest.in.ua. І ми розповімо про них всій країні!

До зустрічі!