«ЧЕСТЬ і НЕ.ЧЕСТЬ тижня» з Іриною Шибою
щочетверга о 22:30 в ефірі 24 каналу


ЧЕСТЬ Машина і НЕ.ЧЕСТЬ Костенко
13.06.2019
— Вітаю. Часто ми недооцінюємо владу суддів. Вони не тільки вирішують наші спори, але й впливають на привабливість країни для інвесторів, державну чи навіть особисту безпеку кожного з нас.
Минулого тижня всю країну сколихнула жахлива звістка про смерть 5-річного хлопчика від вогнепального поранення в голову. Поліцейського, якого підозрюють у вбивстві, ще в 2016 році мали звільнити з посади.

Тоді колишній прапорщик міліції та новоспечений патрульний поліцейський не пройшов атестацію. Він і близько не набрав мінімальної кількості балів на тестуванні знань та навичок — за що й був звільнений через профнепридатність.

Але суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дмитро Костенко поновив поліцейського на посаді та зобов’язав виплатити йому компенсацію за час прогулу. Розглядаючи справу, він вирішив, що знання законодавства та мінімальні розумові здібності не є потрібними у новій поліції. І взагалі — що патрульного мали не атестувати, а автомачно перевести на цю посаду при реформуванні міліції.

Роман Маселко
Адвокат, член Громадської ради доброчесності
— Це яскравий приклад дії кругової поруки та протидії реформам, від яких суспільство очікувало очищення корумпованих органів. Суддя Костенко поновив колишнього «даішника», який не набрав мінімально необхідних балів на тестуванні. Тобто поліцейський навіть інтелектуально був неспроможний виконувати свої функції. Але суддя точно знав, що завдяки таким рішенням він буде потрібен системі — і вона його теж захистить. І не помилився.
У день смерті хлопчика суддя Дмитро Костенко успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання. Всупереч негативному висновку Громадської ради доброчесності Вища кваліфкомісія суддів визнала його таким, що відповідає посаді.

У своєму висновку ГРД звернула увагу, що суддя уже 13 місяців розглядає позов, який за законом мав би розглядати місяць. Справа стосується ймовірної брехні Ольги Ступак — судді Верховного Суду. Члени ГРД уже більше року намагаються через суд отримати доказ, що Ступак отримала службову квартиру на підставі підробленого документа та стала суддею Верховного Суду завдяки брехні.

Також ГРД звернула увагу на те, що в березні 2017 року Костенко збив 15-річну дівчину. Вона отримала тілесні ушкодження. За словами очевидців, суддя не захотів стояти у корку, а на великій швидкості виїхав на зустрічну смугу, де і збив школярку. Жодного покарання за це він не поніс. До відповідальності притягнули батька дівчинки.

Антипремію «НЕ.ЧЕСТЬ тижня» отримує суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дмитро Костенко, який наражає громадян на небезпеку не лише своїми рішеннями, а й на дорозі.
Чимало суддів у цій країні краще, ніж Костенко, дбають про нашу з вами безпеку. Вони щодня розглядають кримінальні справи та відправляють злочинців за ґрати, декого довічно.

У вересні 2016 року в Україні нараховувалось понад півтори тисячі довічно засуджених. Про це повідомляє Українська гельсінська спілка.

Проте правозахисники наголошують, що в Україні люди, засуджені довічно, зокрема й ті, кого засудили помилково, не мають надії на зменшення покарання, навіть коли вони повністю спокутували вину і уже не становлять загрози для оточуючих. Хоча Кримінальний кодекс передбачає помилування Президентом, однак такі помилування є скоріше винятковими і не є реалістичною перспективою для більшості засуджених.

Судді ЄСПЛ переконані, що засуджені до довічного позбавлення волі мають право знати, коли та на підставі яких критеріїв може бути розглянуте питання про їхнє дострокове звільнення. При цьому право на розгляд цього питання не означає, що засудженого звільнять. Звільнення можливе тільки за умови, якщо зникнуть обґрунтовані «пенологічні підстави» для ув’язнення. Тобто ознаки, які свідчать, що людина залишається небезпечною для суспільства. На це також вказав Європейський комітет із запобігання катуванням у своїй доповіді після візиту в України у 2016 році.

Ув’язнення людини яка втратила суспільну небезпечність може прирівнюватись до катувань та приниження людської гідності.

Суддя Роменського суду Сумської області прийшла до висновку, що норми Кримінального кодексу України, які забороняють скорочувати строк ув’язнення довічно засудженим, суперечать Конституції України. Інна Машина — перша суддя в Україні, яка замінила довічне ув’язнення на 20 років позбавлення волі за умови належної поведінки.

Вадим Човган
Доктор публічного права
— Вперше в нашій історії суд першої інстанції замінив довічне позбавлення волі на фіксований строк з «пенологічних мотивів» та для забезпечення права на реалістичну перспективу звільнення. І це — виключно на підставі Конституції та Європейської конвенції, недивлячись на відсутність механізму в Кримінальному кодексі. Найвищий рівень сміливості судді!
Детально проаналізувавши характеристику засудженого, українське та міжнародне законодавство, суддя не побоялась винести непопулярне рішення.

Машина зменшила строк засудження і дала надію чоловікові вийти з в’язниці до 50 років. Його засудили в 30. Скорочення строку підтримали також працівники колонії, які підтвердили, що чоловік не є небезпечним.

Премію «ЧЕСТЬ тижня» за детальне вивчення законодавства при аналізі справи довічно ув’язненого отримує суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Інна Машина.

Отже, антипремію «НЕ.ЧЕСТЬ тижня» отримав суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дмитро Костенко, який дозволив непрофесійному поліцейському «захищати» нас з вами.

Премію «ЧЕСТЬ тижня» отримала суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Інна Машина, яка не побоялась скоротити строк ув'язнення чоловіку, який втратив суспільну небезпечність.

До зустрічі!
DJR
Дивіться програму «ЧЕСТЬ і НЕ.ЧЕСТЬ» о 22:30 щочетверга на 24 каналі. У кожному випуску програми Фундація DEJURE відзначає суддів преміями:

  • «ЧЕСТЬ тижня» дістається тим з них, хто наближає становлення доброчесного і ефективного правосуддя в Україні,

  • «НЕ.ЧЕСТЬ тижня» — тим, для кого в новій системі не повинно бути місця.

Рубрика «ЧЕСТЬ і НЕ.ЧЕСТЬ тижня» є частиною проекту НЕ.ЧЕСТЬ, спрямованого на притягнення суддів до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за вчинені ним правопорушення.