Ця ситуація завадила Павлу Вовку успішно пройти співбесіду на конкурсі до нового Верховного Суду рік тому. Не чекаючи рішення кваліфікаційної комісії, суддя попросив призупинити і свою участь у конкурсі, і оцінювання.
Кваліфікаційне оцінювання має для суддів велике значення. По-перше, таким чином суддя підтверджує, що він — доброчесний. По-друге, після проходження оцінювання його зарплата зростає: наприклад, розмір зарплати судді місцевого суду до оцінювання складає 16 тисяч гривень, а після — вже 24 тисячі.
Тобто Павло Вовк вже більше року не проходить оцінюванння, а тому не отримує підвищену зарплатню. Окрім цього, він все ще не підтвердив свою здатність вершити правосуддя.
Тож звістка про те, що в Податковий кодекс запропонували внести поправку, за якою б Павло Вовк зміг би, не проходячи кваліфоцінювання, отримувати підвищену зарплатню, набула великого резонансу.
Поправка до Кодексу була виписана таким чином, що під неї підпадав ніхто інший, як саме голова Окружного адмінсуду Києва. В ній було вказано: суддя, який пройшов тести та практичне завдання, однак не пройшов співбесіду, має отримати такий самий оклад, як і ті, хто пройшов усі етапи конкурсу. На конкурсі саме з такими умовами був лише один суддя — Павло Вовк.
В результаті за поправку не набралося потрібної кількості голосів, і зараз її в Податковому кодексі немає. Однак те, що заради одного українського судді провладна фракція Блоку Петра Порошенка запропонувала такі зміни, говорить про те, що Павло Вовк — дуже потрібна їм фігура у суддівському середовищі. І не дивно. Адже Адмінстративний суд, в якому Головує Павло Вовк, вирішує спори проти держави.
Премію «НЕ.ЧЕСТЬ тижня» за політичний вплив отримує суддя Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк.