«ЧЕСТЬ і НЕ.ЧЕСТЬ тижня» з Іриною Шибою
щочетверга о 22:30 в ефірі 24 каналу


ЧЕСТЬ Мамонтова і НЕ.ЧЕСТЬ Малашенкова
16.05.2019
— Вітаю. Сьогодні ми поговоримо про суддів, від дій яких залежить, чи продовжать роботу їхні недоброчесні колеги, які приймають свавільні рішення і заради вигоди тиснуть на власних підлеглих. Це члени Вищої ради правосуддя — органу який наділений повноваженням призначати та звільняти суддів.
Влітку 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України, інший орган суддівського врядування, розглядала дисциплінарну скаргу проти голови Апеляційного суду Черкаської області Володимира Бабенка. Суддю звинувачували у тиску на колегу. Так, ще на початку Революції гідності Бабенко змушував свого підлеглого Сергія Бондаренка незаконно виселити вчительку з гуртожитку підприємства «Азот», яке належить олігарху Дмитру Фірташу. Жінка могла опинитись на вулиці тільки тому, що суддям потрібно було десь святкувати День працівника суду. «Азот» люб'язно надавав своє приміщення. Суддя Бондаренко не піддався тиску і виніс законне рішення. За це голова суду Бабенко викликав підлеглого і почав йому погрожувати. Сергій Бондаренко записав розмову з керівником на диктофон і звернувся до прокуратури та кваліфкомісії.

ВККС вирішила, що Бабенка потрібно звільнити, але прийняти остаточне рішення про звільнення мала саме Вища рада правосуддя. На це закон дає лише один місяць. Однак справа у Раді лежала аж 20 місяців. За цей час суддя подав позов до суду на кваліфкомісію. Бабенко програв у першій інстанції, але виграв апеляцію у зв'язку з чим Вища рада правосуддя відмовилась його звільняти.

Єдиною, хто звернув увагу на очевидне затягування справи судді Бабенка, стала членкиня Вищої ради правосуддя, колишня суддя Оболонського райсуду Києва Ірина Мамонтова. У квітні 2019 року вона винесла окрему думку, де вказала, що Вища рада правосуддя створила штучні перешкоди для звільнення Бабенка.

Ірина Мамонтова
Членкиня Вищої ради правосуддя
«Та обставина, що суддею Бабенком В. М. 11 травня 2018 року була подана апеляційна скарга на рішення КАС ВС від 26 квітня 2018 року, ні в якому разі не зупиняла застосування до нього дисциплінарного стягнення, оскільки це прямо суперечить закону».
До речі, у 2014 році Мамонтова й сама, фактично, була на місці судді Бондаренка, на якого тиснуло керівництво. Під час Революції гідності судді Оболонського райсуду Києва розглядали протоколи про адміністративні правопорушення відносно учасників автопробігу до Межигір'я.

Тоді Мамонтовій як голові суду подзвонив з Адміністрації Віктора Януковича заступник Андрія Портнова та вимагав швидко розглянути ці протоколи та позбавляти усіх водіїв прав керування. Коли ж Мамонтова відмовилась це зробити, їй поставили вимогу звільнитись з посади голови суду. Що вона і зробила. Згодом про цей тиск вона дала покази у прокуратурі в рамках розслідування справ Майдану.

Премію «ЧЕСТЬ тижня» за детальне вивчення норм закону і сумлінне виконання власних обов'язків отримує членкиня Вищої ради правосуддя Ірина Мамонтова.

Доповідачкою у справі Бабенка у Вищій раді правосуддя була Тетяна Малашенкова. Саме від неї залежало, як швидко буде розглядатися справа. Замість того, щоб винести на розгляд питання про звільнення Бабенка протягом одного місяця, як того вимагає закон, вона чекала майже 2 роки і допомогла Бабенку уникнути звільнення. Грубе порушення строку Малашенковою відзначила Громадська рада доброчесності у своєму висновку. Але він був відкинутий.

Бабенко не єдиний, кому Тетяна Малашенкова фактично допомогла уникнути покарання. На посаді членкині ВРП вона покривала суддів Майдану, які саджали за ґрати активістів Революції гідності і всіляко підтримували режим колишнього Президента Віктора Януковича. Саме за участі Малашенкової уник покарання заступник голови Окружного адміністративного суду Києва Євген Аблов, який зобов’язав «Беркут» розігнати Майдан. Не спішила Малашенкова і з розглядом скарги на голову Шостого апеляційного адміністративного суду Андрія Горяйнова. Журналісти виявили у нього чимало незадекларованого майна, оформленого на колишню тещу. Активісти подали скаргу на Горяйнова ще у вересні 2016 року, але Малашенкова розглянула її лише у березні 2019 року й відмовила у відкритті справи.

Проте всі ці факти та негативний висновок ГРД не завадили Малашенковій стати суддею Верховного Суду. Відповідний указ у травні 2019 року підписав ще чинний Президент Петро Порошенко. До речі, Малашенкова потрапила у ВРП саме за квотою Президента Порошенка. І, ймовірно, просувалася по кар'єрним сходам завдяки персональним контактам, адже до призначення у ВРП Малашенкова довгий час працювала юристкою в компаніях, що належать Порошенкові, та балотувалась у Верховну Раду за списком БПП.

За порушення вимог закону та нехтування власними обов’язками премію «НЕ.ЧЕСТЬ тижня» отримує екс-членкиня Вищої ради правосуддя та суддя Верховного Суду Тетяна Малашенкова.

Отже, премію «ЧЕСТЬ тижня» сьогодні отримала членкиня Вищої ради правосуддя Ірина Мамонтова, яка не стала закривати очі на затягування справи та порушення законодавства своїми колегами. А от «НЕ.ЧЕСТЬ тижня» суддя Верховного Суду Тетяна Малашенкова сама сприяла затягуванню дисциплінарних справ щодо суддів, чим допомогла їм уникнути покарання.

До зустрічі у наступний четвер!
DJR
Дивіться програму «ЧЕСТЬ і НЕ.ЧЕСТЬ» о 22:30 щочетверга на 24 каналі. У кожному випуску програми Фундація DEJURE відзначає суддів преміями:

  • «ЧЕСТЬ тижня» дістається тим з них, хто наближає становлення доброчесного і ефективного правосуддя в Україні,

  • «НЕ.ЧЕСТЬ тижня» — тим, для кого в новій системі не повинно бути місця.

Рубрика «ЧЕСТЬ і НЕ.ЧЕСТЬ тижня» є частиною проекту НЕ.ЧЕСТЬ, спрямованого на притягнення суддів до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за вчинені ним правопорушення.