«ЧЕСТЬ і НЕ.ЧЕСТЬ тижня» з Іриною Шибою
щочетверга о 22:30 в ефірі 24 каналу

11 червня Баришівський районний суд Київської області ухвалив рішення про заборону заступниці голови Нацбанку брати участь у засіданнях правління та виконувати покладені на неї посадові обов’язки. Катерина Рожкова мала відношення до націоналізації Приватбанку. Саме Рожкову Коломойський неодноразово звинувачував в тому, що в нього забрали банк.

Варто зазначити, що це не перша спроба звільнити чи відсторонити чиновницю. Ще рік тому Апеляційний суд міста Києва задовільнив апеляційну скаргу НБУ та підтвердив правомірність виконання Катериною Рожковою своїх посадових обов’язків. Схожий позов подавався й до Тернопільського міськрайонного суду, але останній взагалі відмовив у відкритті провадження у справі.

То як справа про звільнення київської чиновниці взагалі потрапила в Баришівський суд?

Позивач у справі, киянин Андрій Барташ разом з Рожковою зазначив співвідповідачем у справі Антона Лук’яненка — керівника підприємства з Баришівки, в якому раніше працював позивач. Сам же позов стосувався визнання недостовірною інформації.

Суддя Баришівського районного суду міста Києва Костянтин Коваленко заборонив Рожковій здійснювати повноваження як запобіжний захід у цивільній справі.

Представники Національної академії правових наук заявили, що суд явно перевищив свої повноваження.

Абсурдно також те, що в НБУ дізнались про рішення аж ніяк не від судді, а з листа фізичної особи. Представників Нацбанку не запрошували на судові засідання та не направляли їм копію рішення.

Хто ж той суддя, який уявив себе суддею Окружного адміністративного суду міста Києва? Про нього відомо мало. Лише те, що він багато років разом з дружиною працює в судовій системі. Він — суддею, вона — заступницею керівника апарату в одному суді з чоловіком.

Суддя Коваленко вперше засвітився в медіа лише минулого року, коли відпустив під домашній арешт чоловіків, яких підозрювали у викраденні людини. Але справа щодо заступниці голови Нацбанку зробила його дійсно відомим.

За перевищення повноважень та неналежне повідомлення сторін про розгляд справи премію «НЕ.ЧЕСТЬ тижня» отримує суддя-спікер Баришівського районного суду міста Києва Костянтин Коваленко.

Баришівський суд — не єдиний в Україні, який останнім часом ухвалює рішення на користь Ігоря Коломойського.

5 червня Конституційний Суд задовольнив конституційну скаргу Запорізького заводу феросплавів, який контролюється олігархом.

Суд визнав неконституційною норму закону «Про Національне антикорупційне бюро», яка давала НАБУ право подавати до суду позови про визнання угод недійсними. Зазвичай НАБУ на підставі цієї норми оскаржувало відверто незаконні контракти, що завдавали державі шалених збитків.

За чотири роки роботи НАБУ подало до судів більше сорока таких позовів. В результаті було розірвано понад 94 корупційні угоди на майже 5 млрд грн. Тепер же недобросовісні контрагенти зможуть оскаржити ті рішення судів, які ще не були виконані, та повертати собі кошти за абсурдно невигідними для держави угодами.

Головним аргументом Конституційного Суду стало те, що Верховна Рада як орган законодавчої влади безпідставно наділила НАБУ повноваженнями, які може мати лише прокуратура. На думку суду, звертатися з відповідним позовами мала б виключно Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Проте експерти заявляють що позиція КСУ дуже сумнівна.

Цікаво що з рішенням КСУ не погодився і суддя Василь Лемак, який висловив окрему думку у справі. Суддя зауважив, що хоча й завод теоретично може мати «права людини», як то право власності чи право на справедливий суд, у розглянутій справі таких не було.

Більше того, суддя наголосив, що наявність повноважень звернення до суду одного суб'єкта (НАБУ) жодним чином не можуть порушувати конституційних прав іншого суб'єкта.

Премію «ЧЕСТЬ тижня» за зважений підхід до розгляду конституційних скарг отримує суддя Конституційного Суду Василь Лемак.