Битва за відкриті дані: лайфхаки з судової практики

В повсякденному житті ми постійно стикаємось з позитивним ефектом відкритих даних. Завдяки ним з'явились і працюють такі сервіси як Opendatabot (збирає та аналізує дані державних реєстрів), Суд на долоні (пошук, дослідження та візуалізація судових рішень), rada4you (відслідковування голосувань народних депутатів та депутатів місцевих рад), Clarity Project (аналітика публічних закупівель ProZorro) та багато інших.

З 2015 року Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі — Закон про доступ) зобов'язує розпорядників надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати та регулярно оновлювати її на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних та на своїх вебсайтах.

Закон про доступ роз'яснює, що відкриті дані — це формат, який дозволяє автоматизоване оброблення публічної інформації електронними засобами, вільний та безкоштовний доступ до неї, а також її подальше використання.

ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»

Автори дослідження від Київської школи економіки, Lateral Economics та Open Data Institute зазначають, що «відкриті дані допомагають економіці зростати, підвищуючи ефективність окремих компаній, допомагаючи споживачам ухвалювати кращі рішення й уможливлюючи розвиток нових товарів та послуг». За їх підрахунками лише в 2017 році сукупний економічний ефект від відкритих даних становив $746-903 млн або 0,67-0,81% ВВП.

Економічний потенціал відкритих даних для України, Київська школа економіки (2018), с. 4.

Ibid. с. 27

Окрім економічного розвитку та зручних сервісів для громадян, відкриті дані дозволяють кожному контролювати владу та підвищують прозорість ухвалення управлінських рішень.

Тим не менш, стан оприлюднення даних залишає бажати кращого. Постанова КМУ «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» від 21.11.2015 (далі — Постанова № 835) зобов'язує розпорядників інформації оприлюднити набори даних протягом шести місяців з моменту набрання Постановою чинності. Проте багато органів досі не зробили цього.

п. 2 Постанови КМУ «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають
оприлюдненню у формі відкритих даних» від 21.11.2015 №835

Експерти Texty.org.ua нещодавно провели моніторинг стану виконання Постанови № 835. Так, на 1 квітня 2020 року центральні органи виконавчої влади оприлюднили лише 421 набір відкритих даних (53%) з 800. 19 розпорядників оприлюднили всі набори, 31 — щонайменше 1, а 13 — взагалі жодного. Це, зокрема, МОЗ, НАК «Нафтогаз», НАБУ, Вища рада правосуддя, Держпраці.

Свіжі дані моніторингу виконання державними органами законодавства щодо відкритих дани. Портал відкритих даних.

Примусити розпорядників виконувати свій обов'язок можна шляхом звернення до суду. Судова практика з цього питання поділяється на дві частини:

справи, де оскаржується відмова надати відкриті дані у відповідь на запит;
справи, де оскаржується неоприлюднення таких даних на вебсайті органу та Єдиному порталі відкритих даних.

Як і в першій так, і в другій категорії, суди переважно задовольняють вимоги позивачів. Проте, по першій категорії справ судова практика є неоднорідною.

Так, в рішенні у справі № 640/19406/18 Окружний адміністративний суд міста Києва (ОАСК) вказав, що реалізація відповідачем приписів Постанови № 835 та його відмова у наданні запитуваної інформації — це різні предмети позову і позивач оскаржував останнє. А саме — ненадання земельного кадастру у формі відкритих даних у відповідь на запит. Суд відмітив, що, враховуючи обсяги інформації, відповідач технічно не міг це зробити та відмовив в задоволенні позову.

Разом з тим, Закон про доступ не передбачає такої підстави для відмови у наданні публічної інформації на запит.

Дивує також постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 804/4128/18, де позивач оскаржував відмову Держархбудінспекції надати у відповідь на запит Реєстр дозвільних документів у формі відкритих даних. Суд зазначив, що відповідно до підзаконного акту Мінрегіону (Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт) доступ до Реєстру здійснюється виключно через вебсайт Держархбудінспекції, а тому її відмова надавати дані обґрунтована.

Така позиція суду йде врозріз із Законом про доступ, який прямо вимагає не лише оприлюднювати відкриті дані, а й надавати їх на запити. Більше того, це створює небезпечний прецедент, за яким ЦОВВ можуть уникати виконання Закону про доступ та Постанови № 835 через підзаконні акти нижчого порядку.

В той же час, у схожій справі № 640/3428/19 ОАСК задовольнив позов до Міністерства юстиції і зобов'язав останнє в повному обсязі надати ЄДРПОУ у формі відкритих даних у відповіді на запит.

Більше того, Дніпропетровський окружний адміністративний суд, а згодом і Третій апеляційний адміністративний суд у справах № 160/19406/18 та 804/4128/18 підтвердили, що посилання на вебсайт, на якому знаходиться запитувана інформація, є неналежним забезпеченням доступу до інформації, що суперечить нормам законодавства. Суди зобов'язали відповідно Чернігівську та Івано-Франківську міські ради надати у відповіді на запит дані про місцезнаходження громадського транспорту.

Також розпорядники інформації не можуть відмовляти надавати відкриті дані на підставі того, що запитувач не надав опис інформації, чи відсутні реквізити документа, щодо якого зроблено запит. Одеський окружний адміністративний суд в рішенні у справі № 815/4307/16 зазначив, що перелік наборів даних фактично є видом інформації і не може мати іншу назву, ніж ту, що зазначена у Постанові № 835.

Окрім того, деякі органи не виконують Постанову, оскільки про них в ній прямо не згадується. Так, зокрема, чинив Київський відділ ДВС міста Одеси. Одеський окружний адміністративний суд в рішенні у справі № 815/5705/16 відмітив, що Постанова № 835 поширюється на всіх без винятку розпорядників публічної інформації, оскільки п. 5-1 ч. 1 Закону про доступ зобов'язує всіх суб'єктів владних повноважень оприлюднювати перелік наборів даних у формі відкритих даних. В свою чергу, Постанова містить загальні вимоги, які поширюються на всіх розпорядників та специфічні вимоги для конкретних органів. Якщо на певний орган не покладаються спеціальні обов'язки — це не означає, що він не має виконувати загальні вимоги, а саме — оприлюднювати у формі відкритих даних будь-які наявні дані, що відповідають визначенню публічної інформації.

Цікавою є також практика в спорах, де оскаржується неоприлюднення відкритих даних на вебсайті розпорядника та Єдиному порталі відкритих даних. Часто органи влади посилаються на технічну неможливість оприлюднити такі дані. Так, зокрема, чинила Запорізька міська рада. У своє виправдання вона зазначила, що вживала низку заходів з метою розробки нового офіційного вебсайту та оприлюднення на ньому даних. Проте, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові у справі № 335/3133/17 зазначив, що норми статті 10-1 Закону про доступ і Постанови № 835 є обов'язковими для виконання, та не передбачають умов чи можливості їх часткового виконання або відкладення виконання на майбутнє. Схоже рішення також прийняв ОАСК у справі №826/7159/16 щодо Київського міського голови. Отже, відмова надати дані з посиланням на відсутність технічної можливості це зробити — протиправна.

Не варто просити суд зобов'язати розпорядника регулярно оновлювати дані на Єдиному порталі відкритих даних. На думку Тернопільського окружного адміністративного суду (рішення у справі № 500/2730/19) суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє, тому такі позовні вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.

Окрім звернення до суду, щоб зобов'язати розпорядників оприлюднити відкриті дані, чи надати їх у відповідь на запит, не варто забувати про притягнення винних до відповідальності. Неоприлюднення наборів даних або ж ненадання публічної інформації на запит підпадає під статтю 212-3 КУпАП та тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425 - 850 грн). Складати протокол про таке правопорушення мають право уповноважені особи секретаріату Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини або її представники. Отже, саме до секретаріату Уповноваженої варто звертатися з відповідними скаргами.

Якщо розпорядник призначив особу, відповідальну за оприлюднення відкритих даних (справи №№ 456/4863/19 та 200/11372/19), саме вона має нести відповідальність. Якщо таку особу не призначили, протокол може бути складений стосовно очільника органу-розпорядника інформації (справа № 734/3175/19).

Висновки з судової практики:

1

Розпорядники публічної інформації зобов'язані оприлюднювати її у формі відкритих даних на власному вебсайті, Єдиному порталі відкритих даних та надавати у відповідь на запит відповідно до вимог Постанови № 835 та Закону про доступ

2

Постанова № 835 є обов'язковою для виконання, та не передбачає умов чи можливості її часткового виконання або відкладення виконання на майбутнє

3

Дія Постанови № 835 поширюється на всіх без винятку розпорядників публічної інформації, навіть якщо про них окремо не зазначено в Постанові

4

Постанова № 835 зобов'язує всіх розпорядників оприлюднювати будь-які наявні у них відкриті дані, що відповідають визначенню публічної інформації, а певних розпорядників — також конкретні набори даних

5

Більшість розпорядників досі не виконують свого обов'язку, або виконують його неякісно

6

Суди переважно задовольняють позови щодо оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних, в той час, як практика у справах про надання даних у відповідь на запит є неоднорідною

7

Неправомірним є посилання на відсутність технічної можливості оприлюднити дані. Хоча виявлений випадок, коли суд не дотримався цієї позиції

8

Неправомірним є також посилатися у відповіді на запит на вебсайт, на якому розміщена інформація, чи вимагати певний опис інформації, окрім того, що зазначений в Постанові № 835. Втім, Шостий апеляційний адмінсуд дозволив розпоряднику не надавати набір даних на запит, посилаючись на нижчий за ієрархією нормативно-правовий акт — Наказ Міністерства

9

Розпорядники інформації мають призначити особу, відповідальну за роботу з відкритими даними. Саме вона нестиме адміністративну відповідальність за неоприлюднення даних.

2

Відмова в наданні інформації
у формі відкритих даних у відповідь на запит

Справа № 640/3428/19

Визнати протиправною відмову Мін'юсту надати ЄДР в повному обсязі.

Мін'юст діяв в межах законодавства та надав частину даних ЄДР.

Оскільки постанова № 835 зобов'язує Мін`юст завантажувати ЄДР у формі відкритих даних на власний вебсайт та Єдиний портал відкритих даних, то міністерство має надавати реєстр у цій формі також у відповідь на запит.

Суд не залишає поза увагою положення підпункту 7.1. пункту 7 Постанови Пленуму ВАСУ (Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 № 10), яке підкреслює що законами України встановлено категорії інформації, обмеження доступу до яких заборонено, куди, зокрема, належать відомості, що містяться в ЄДР, крім РНОКПП та паспортних даних.

Відповідач надав неповну інформацію на запит, чим порушив право на отримання інформації.

Справа № 640/19406/18

Визнати протиправною відмову Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і надати Державний земельний кадастр від 05.09.2018 у встановлені законом строки.

Відомості з кадастру оприлюднені на офіційному сайті Держгеокадастру у рубриці «Публічна кадастрова карта». Надання інформації щодо земельних ділянок які знаходяться в архівному шарі кадастру не врегульовано законодавством та технічно неможливе.

Постанова № 835 передбачає обов`язок Держгеокадастру оприлюднювати, зокрема, відомості Державного земельного кадастру. Відповідач запропонував позивачеві ознайомитись із графічним представленням місця розташування земельних ділянок, які відображаються в архівному шарі кадастру, та надав гіперпосилання на офіційний вебсайт Держгеокадастру. Крім того, повідомив, що надання відомостей з кадастру, зокрема, пошук, перегляд, копіювання та роздрукування відомостей про координати поворотних точок меж об'єктів кадастру (за один аркуш формату А4 (до 30 точок меж об'єктів) здійснюється на платній основі.

Тобто, відповідач запропонував позивачеві два варіанти отримання запитуваної інформації. При цьому, суд наголошує, що позивач оскаржує не дії відповідача щодо реалізації приписів Постанови № 835, а відмову надати запитувану публічну інформацію.

Також суд бере до уваги, що в кадастрі зареєстровано біля 19,5 мільйонів земельних ділянок, що технічно унеможливлює надання такої інформації у запитуваному позивачем вигляді.

Справа № 160/3606/19

Визнати протиправною відмову Виконавчого комітету Чернігівської міської ради надати дані про місцезнаходження громадського транспорту міста Чернігова в режимі реального часу протягом 5 робочих днів з моменту набрання рішенням у цій справі законної сили.

Виконавчий комітет має доступ та можливість використовувати дані про місцезнаходження громадського транспорту в режимі реального часу лише за допомогою WEB інтерфейсу «DozoR». Відтак у відповіді надано всю необхідну інформацію, зокрема, посилання на сайт, де в режимі онлайн можливо отримати таку інформацію.

Постанова № 835 зобов'язує органи місцевого самоврядування оприлюднювати, зокрема, дані про місцезнаходження громадського транспорту в режимі реального часу.

В тексті відповіді не міститься повна інформація на поставлені в запиті позивача питання. Відповідач не довів, що не є розпорядником запитуваної інформації, або не може надати таку інформацію у зв`язку з її відсутністю. Він також не довів, що запитувана інформація належить до категорії інформації з обмеженим доступом.

Посилання відповідача у своїй відповіді на загальнодоступний ресурс є неправомірною відмовою у наданні інформації, відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону про доступ.

Справа № 640/19891/18

Визнати протиправною відмову Державної архітектурно-будівельної інспекції України надати Реєстр дозвільних документів та зобов'язати надати такий.

Жодним чином не порушено норми Закону про доступ. Обов`язком розпорядника є оприлюднювати та оновлювати інформацію, у порядку, визначеному Законом про доступ, що також є належним способом забезпечення права на доступ незалежно від запитів.

Гарантоване державою право на отримання публічної інформації не є безумовним і стосовно певних видів публічної інформації може піддаватися додатковому правовому регулюванню, метою якого є не створення перешкод чи обмежень в доступі до публічної інформації, а навпаки - забезпечення постійного і відкритого доступу кожної особи до публічної інформації.

Відповідач надав гіперпосилання на офіційний вебсайт Держархбудінспекції та роз'яснення щодо розділу, де знаходиться запитувана інформація.

Суд встановив, що Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 року № 92, затверджено Порядок ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (Порядок).

Відповідно до п. 10 Порядку доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний вебсайт Держархбудінспекції. Отже, загальний доступ до реєстру може реалізувати кожна особа через вебсайт Держархбудінспекції.

Враховуючи те, що Порядок визначає спосіб забезпечення права кожної особи на доступ до реєстру як доступ до публічної інформації, а також те, що іншого способу доступу до такої інформації, крім як вебсайт Держархбудінспекції, не передбачено, колегія суддів визнала позов безпідставним.

Справа № 804/4128/18

Визнати протиправною відмову Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради надати дані про місцезнаходження громадського транспорту в режимі реального часу протягом 5 робочих днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Виконавчий комітет має доступ та можливість використовувати дані про місцезнаходження громадського транспорту в режимі реального часу лише за допомогою WEB інтерфейсу «DozoR». Відтак у відповіді він надав всю необхідну інформацію, зокрема, посилання на сайт, де в режимі онлайн можливо отримати запитувану інформацію.

Відповідь не містить повної інформації на поставлене у ньому конкретне питання. Вона не містить посилань на те, що комітет не є розпорядником запитуваної інформації, або не може надати таку інформацію у зв'язку з її відсутністю чи інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом.

Посилання відповідача у своїй відповіді на загальнодоступний ресурс є неправомірною відмовою у наданні інформації, відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону про доступ.

Щодо посилання відповідача, що розпорядником запитуваної інформації є Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону про доступ розпорядник зобов'язаний був направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. Доказів направлення запиту належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача суду не надано.

Справа № 815/5705/16

Визнати протиправною відмову Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси надати перелік наборів даних, що оприлюднюються ним у формі відкритих даних.

Необхідна позивачу інформація наявна лише у Головного територіального управління юстиції, а сам термін «набор даних» не відомий відділу ДВС. Крім того, в Постанові № 835 серед розпорядників наборів відкритих не міститься відомостей про відділи ДВС.

Відповідач є розпорядником публічної інформації як суб'єкт владних повноважень та відповідно п. 5-1 ч. 1 Закону про доступ зобов'язаний оприлюднювати перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних.

Відповідно до Постанови № 835 розпорядники інформації оприлюднюють у формі відкритих даних набори даних, визначені Постановою у додатку. Першим у цьому додатку міститься перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню усіма розпорядниками інформації. Далі - ті, що стосуються лише окремих розпорядників - ВРУ, Мін'юсту, МВС та інших. Таким чином, для відповідача у Постанові визначений перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню ним, як і будь-яким іншим розпорядником публічної інформації.

Справа № 815/4307/16

Визнати протиправною відмову Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, Автономній республіці Крим та м. Севастополі надати перелік наборів даних, що оприлюднюється у формі відкритих даних.

Запитувач не надав ані загального опису інформації або виду такої інформації, ані назви, ані реквізитів чи змісту документа, щодо якого зроблено запит.

Переліки (реєстри) наборів даних оприлюднюються розпорядником інформації у формі відкритих даних та, відповідно, самі по собі відносяться до виду публічної інформації.

Перелік наборів даних не може мати іншу назву, ніж ту, що передбачена у Постанові № 835, та яку зазначив позивач у запиті.

3

Неоприлюднення інформації у формі відкритих даних на власному вебсайті та Єдиному порталі відкритих даних

Справа № 335/3133/17

Зобов`язати Запорізьку міську раду здійснити розміщення наборів відкритих даних у формі та обсягах, визначених Постановою № 835.

Вебсайт міської ради технічно неспроможний забезпечити розміщення пакетів відкритих даних, передбачених Постановою № 835, у встановлених форматах. Рада вживала низку заходів з метою розробки нового вебсайту. Рада не здійснює розміщення даних на вебпорталі, а приймає рішення, якими визначила виконавчий орган, що здійснює розміщення інформації, затвердила програму, яка передбачає фінансування розробки нового вебсайту.

Відповідач вимог Закону про доступ та Постанови № 835 не виконав, чого сам не заперечував, покликаючись на відсутність технічної можливості, при цьому останнього не довів. Вебсторінка ради на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних не ідентифікується, наявна на вебсайті відповідача інформація не забезпечує повноту встановленого переліку наборів даних та не сформована у вигляді пакетів відкритих даних. Відповідач не звертався до Державного агентства з питань електронного урядування України із заявою про реєстрацію на Порталі від Запорізької міської ради, а остання не є авторизованим користувачем та не зареєстрована в персональному електронному кабінеті на порталі.

В свою чергу, норми статті 10-1 Закону про доступ і Постанови № 835 є обов'язковими для виконання, та не передбачають умов чи можливості їх часткового виконання або відкладення виконання на майбутнє.

Справа № 826/7159/16

Визнати протиправною бездіяльність Київського міського голови та міської ради, яка полягає у невжитті заходів щодо своєчасного виконання Київською міською радою Постанови № 835.

Постанова № 835 за дорученням голови Київської міської державної адміністрації була направлена до всіх структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради та головам райдержадміністрацій в м. Києві для виконання.

Відповідач не заперечував, що не виконав в повному обсязі Постанову № 835. Він не довів та документально не підтвердив відсутність реальної можливості оприлюднення наборів даних на сайті ради та Єдиному державному вебпорталі наборів відкритих даних.

Враховуючи це, рада, як розпорядник інформації, не забезпечила виконання абзацу 2 частини 1 статті 10-1 Закону про доступ в порядку та строки передбачені Постановою № 835.

Справа № 500/2730/19

Визнати протиправною бездіяльність Великоходачківської сільської ради та зобов'язати її опублікувати й регулярно оновлювати на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних публічну інформацію.

Оприлюднення радою публічної інформації, передбаченої Законом про доступ, не було предметом попереднього звернення позивача, відтак відсутнє порушення його прав.

Оскільки, на суб`єктів владних повноважень покладено саме обов`язок формувати, розповсюджувати та забезпечувати доступ осіб до загальнодоступної публічної інформації, то твердження про необґрунтованість позовних вимог безпідставне.

Права позивача, в частині зобов`язання ради регулярно оновлювати наявну у неї публічну інформацію у формі відкритих даних, не порушені, оскільки суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє, а тому позовні вимоги у зазначеній частині є передчасними та не підлягають задоволенню.

Справа № 120/350/19а

Визнати протиправною бездіяльність Війтівської сільської ради та сільського голови щодо неоприлюднення наборів даних у відповідності до Постанови № 835, невжиття заходів для оприлюднення повної інформації на офіційному вебсайті ради в порядку, визначеному Законом про доступ.

Позивач не конкретизує в чому полягає порушення його права як фізичної особи та депутата Вінницької обласної ради. Позивач не посилається на конкретні норми закону, які б вимагали від ради забезпечення до 24.04.2016 функціонування офіційного вебсайту. Крім того, станом на дату подання позовної заяви офіційний вебсайт ради уже функціонував.

Станом на дату звернення позивача із депутатським запитом, відповідачі не забезпечили створення та функціонування офіційного вебсайту, відповідних реєстрів та інших встановлених законом способів ведення, обліку та оприлюднення інформації, що фактично призвело до порушення вимог Постанови № 835, а також законних прав позивача.

Наявність у позивача статусу депутата обласної ради та його звернення до відповідачів саме із депутатським зверненням жодним чином не може спростовувати факт порушення його прав на доступ до публічної інформації як фізичної особи.

Суд врахував, що станом на день розгляду справи офіційний вебсайт ради функціонує, проте, це не спростовує факт бездіяльності відповідачів щодо незабезпечення його роботи у строк, встановлений Постановою № 835, тобто до 24.04.2016.

4

Притягнення винних осіб
до адміністративної відповідальності

Справа № 456/4863/19

Начальниця організаційного відділу та з питань внутрішньої політики Стрийської міської ради, яка згідно розпорядження міського голови відповідальна за наповнення Єдиного порталу відкритих даних, не оприлюднила на ньому набори даних міської ради. Цим вона вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 212-3 КУпАП.

Стрийська міська рада визнала факт неоприлюднення наборів даних на час моніторингу компетентною особою Єдиного порталу.

Також в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які фактичні дані, які б дозволяли суду дійти висновку про те, що неоприлюднення даних відбулося з незалежних від особи причин.

Справа № 734/3175/19

За результатами всеукраїнського моніторингу Єдиного вебпорталу відкритих даних, працівниками Секретаріату Уповноваженої Верховної Ради з прав людини встановлено, що Кіптівська сільська рада не здійснила реєстрацію та не оприлюднила інформацію у формі відкритих даних на порталі та на власному сайті, як того вимагає ст. 10-1 Закону про доступ. Цим особа, вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 212-3 КУпАП.

Особа, щодо якої складено протокол, є головою Кіптівської сільської ради та відповідальною особою, яка не виконала покладені на нього обов'язки, а тому несе відповідальність за неоприлюднення Радою наборів даних.

Справа № 200/11372/19

За результатами моніторингу Єдиного вебпорталу відкритих даних, працівниками Секретаріату Уповноваженої Верховної Ради з прав людини встановлено, що виконавчий комітет Дніпровської міської ради не оприлюднив набори даних, передбачені Постановою № 835, обов'язок оприлюднення яких визначено у статті 10-1 Закону про доступ. Цим особа, вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 212-3 КУпАП.

Начальниця відділу електронних сервісів Департаменту інформаційних технологій Дніпровської міської ради неправомірно не оприлюднила інформацію.

Аналіз підготовлено в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Думки та позиції викладені у аналізі є позицією ГО "Фундація DEJURE" та не обов'язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE).