Поки ці судді обмежували трудові права, інші їх колеги захистили право на пенсію громадян України, які проживають закордоном.
В 2018 році Пенсійний фонд відмовив призначати пенсію за віком чоловікові, бо той не підтвердив своє місце проживання в Україні. Він ще в липні 1998 року виїхав до Ізраїлю, але був переконаний що все одно має право на пенсію. Тому подав позов до суду.
В першій інстанції його підтримали, а от апеляція відмовила. Останню крапку у спорі нещодавно поставив Верховний суд.
Судді Берназюк, Желєзний та Коваленко зазначили, що право на пенсію належить до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою, і за жодних умов не можуть бути скасовані.
Кожного місяця, коли ми отримуємо зарплату, держава по суті примусово вилучає частину коштів для забезпечення пенсіонерів. Взамін обіцяє нам в майбутньому утримання й нас у старості.
Тож колегія судді зазначила, що пенсія за віком – це по суті власність особи, а тому не залежить від місця проживання особи пенсіонера, а її протиправне позбавлення буде порушенням гарантій, передбачених Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також не відповідатиме практиці Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Крім того, законодавством гарантується
свобода пересування та вільний вибір місця проживання кожного громадянина. Прописка або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод особи, або підставою для їх обмеження.
Тож кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, може самостійно обирати, де йому проживати та зберігати усі свої конституційні права, а тому числі й на пенсійне забезпечення.
Премію ЧЕСТЬ тижня за захист права на пенсію громадянина, який проживає за кордоном, отримують судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду Ян Берназюк, Ігор Желєзний та Наталія Коваленко.