Підтримати нас
EN
Проблеми правничої освіти
та як їх вирішити
Read in English

Судову реформу в Україні можна вважати успішною лише тоді, коли суддівський корпус наповниться професійними та доброчесними суддями. Підвалини поведінки майбутнього правника закладаються ще в університеті, тому правнича освіта в Україні повинна бути якісною.

Сьогоднішній стан правничої освіти близький до критичного – роботодавці не задоволені рівнем знань та вмінь випускників правничих шкіл, самі випускники правничих шкіл демонструють низькі результати на вступних іспитах до правничої магістратури. При цьому підготовкою юристів займаються сотні закладів освіти, а кількість правників-випускників в рази перевищує попит на ринку.

Попри позитивні зміни, що відбулись останніми роками, ще дуже багато необхідно зробити для того, щоб юридична освіта відповідала найкращим світовим практикам та забезпечувала потребу, зокрема, в суддівських кадрах.

Раніше ми вказували на необхідність проведення системних змін у сфері правничої освіти та пропонували власні рішення.

Чи змінились акценти і масштаби проблем правничої освіти і як їх вирішити – читайте у нашому тексті.
І. Відсутність комплексного бачення вищої юридичної освіти
В чому проблема?

Система правничої освіти сьогодні розбалансована. Правників в Україні готують сотні вишів, значна частина з яких не пропонують належної якості освіти. Кількість студентів є найбільшою серед усіх спеціальностей. Правнича освіта здобувається на рівнях молодшого бакалавра, бакалавра, магістра та фахового молодшого бакалавра за різними спеціальностями. Кваліфікаційні вимоги до посад, де вимагається наявність юридичної освіти в більшій мірі не є обґрунтовані. Прогноз кадрових потреб щодо осіб з правничою освітою не здійснюється. Обсяг державного замовлення на підготовку правників не відповідає потребам держави та ринку. Правнича освіта вкрай комерціалізована.
Як її вирішити?
0%
Переглянути усі кваліфікаційні вимоги до посад, де вимагається наявність вищої юридичної освіти, визначити посади, де дійсно потрібна така освіта і якого освітнього ступеня.
0%
Змінити ліцензійні умови провадження освітньої діяльності для регульованих спеціальностей, де передбачити особливі вимоги до кадрового та організаційного забезпечення правничих шкіл.
1%
Запровадити наскрізну магістратуру на основі повної загальної середньої освіти.
40%
Оптимізувати обсяги державного замовлення на підготовку правників. відповідно до обґрунтованих потреб ринку.
ІІ. Відсутність конкуренції
у правничій освіті
В чому проблема?

Значну частину правників готують правничі школи, які знаходяться в системі МВС, СБУ, Мінюсту, Мінфіну та Міноборони і мають особливі умови підготовки. Розподіл державного замовлення, визначеного для таких закладів відбувається без широкого конкурсу. Інформація про здобувачів освіти, що навчаються за кошти державного бюджету у таких закладах не відображається в ЄДЕБО. Приватні виші поки повноцінно не можуть конкурувати за державне замовлення. Частина правничих шкіл демпінгують у розмірі плати за навчання.

Прояв проблеми

 Згідно з відкритими даними з Єдиної державної електронної бази з питань освіти у закладах освіти зі сп­ецифічними умовами навчаються 16,6 % усіх бакалаврів права (9999 з 60168) та 15,3% усіх магістрів (2111 з 13781). Проте значна частина тих, хто навчається за кошти держави, не відображена у цій статистиці. У 2020 році 54% обсягу державного замовлення (1516 з 2916 місць) на підготовку бакалаврів права отримали заклади зі специфічними умовами навчання. Мінімальна вартість навчання у деяких вишах становить менше 8000 гривень на рік, що не покриває витрат правничої школи на підготовку правників.
Як її вирішити?
0%
Припинити підготовку фахівців за спеціальністю 081 «Право» у закладах зі специфічними умовами навчання. В короткостроковій перспективі запровадити єдині та прозорі інструменти конкуренції за державне замовлення.
15%
Прийняти необхідні нормативно-правові акти для повноцінного доступу приватних вишів до отримання державного замовлення.
50%
Удосконалити механізм встановлення мінімального розміру плати за навчання на контракті.
10%
Запровадити широкий конкурс для всіх державних замовників (МОН, МВС, Мінюст, Мінфін, СБУ).
ІІІ. Система вступу у правничі школи не гарантує відбір мотивованих та здатних до навчання абітурієнтів
В чому проблема?

Вступити на юридичний факультет не «топового» вишу досить просто, оскільки вимоги не надто високі. Низькі порогові та конкурсні бали не дозволяють відібрати на навчання сильних і мотивованих абітурієнтів.

Прояв проблеми

У 2020 році більше 50% вступників на правничу магістратуру раніше не здавали ЗНО при вступі на бакалаврат. Більше третини конкурсних пропозицій містили серед конкурсних предметів географію, біологію, хімію чи фізику. Під час вступу на бакалаврат на основі бакалавра, молодшого спеціаліста зараховують близько 80% усіх, хто подав заяви.
Як її вирішити?
60%
Встановити обґрунтовані та виважені вимоги до вступу правників на усі освітні рівні.
0%
Додати до системи ЗНО також тестування на логічне, аналітичне та критичне мислення, які зараз є лише під час вступу на правничу магістратуру.
60%
Підвищити порогові та конкурсні бали під час вступу у правничі школи.
ІV. Організація навчання
в правничих школах не відповідає сучасним потребам ринку
В чому проблема?

Велика кількість студентів здобувають правничу освіту на заочній формі, якість такого навчання нижча ніж за очною. Значна частина правничих шкіл використовують застарілі методики викладання. Багато освітніх програм не враховують сучасні потреби ринку. Недостатньо уваги приділяється етичним стандартам, вивченню іноземних мов, юридичних інноваційних інструментів, практики Європейського суду з прав людини. Організація практичної підготовки студентів має низку концептуальних вад і не гарантує набуття практичних навичок та вмінь. Недостатньо уваги приділяють академічній доброчесності та боротьбі з плагіатом.

Прояв проблеми

Згідно з відкритими даними з Єдиної державної електронної бази з питань освіти частка заочників серед студентів-правників становить 33,7% (30781 з 91465 осіб). Бакалаври, що навчались на заочній формі здають тести на правничу магістратуру гірше. Згідно з даними досліджень думки роботодавців щодо якості юридичної освіти майже 80% не задоволені рівнем знань та вмінь студентів правників. 82,8% студентів-правників стверджують, що освітні програми правничих шкіл застаріли, а 66,7% зазначають, що можливість реального вибору дисциплін відсутня.
Як її вирішити?
0%
Трансформувати систему підготовки правників за заочною формою.
60%
Обов'язкове (а не формальне) залучення представників правничих спільнот до розробки освітніх програм.
60%
Розробити та впровадити навчальні курси з правничої етики та доброчесності, міжнародного захисту прав людини, практики ЄСПЛ та розвивати культуру жорсткої нетерпимості до проявів академічної недоброчесності в освітньому процес.
15%
Приділяти більшу увагу при розробці освітніх програм складовим, що направлені на розвиток практичних навичок, навичок критичного та аналітичного мислення, навичок soft skills та змінити підходи до організації та змісту студентської практики, які б гарантували здобуття необхідних прикладних практичних навичок.
50%
Забезпечити реальну можливість вибору студентами навчальних курсів.
V. Бракує ефективного
та незалежного контролю результатів навчання
В чому проблема?

Поточна та підсумкова атестація студентів переважно не є ефективною, через це різні правничі школи випускають правників різного рівня підготовки, які в подальшому отримують однакові професійні права.

Прояв проблеми

Більше половини вступників в правничу магістратуру не долають об'єктивно невисокі порогові бали. У 2020 році майже третина вступників не змогли скласти ЄВІ (незалежний іспит з іноземної мови). Майже 80% опитаних роботодавців відзначають низький рівень знань та вмінь випускників правничих шкіл. Більше 65% працівників судової системи підтримує запровадження незалежного державного іспиту.
Як її вирішити?
50%
Запровадити незалежний і прозорий Єдиний державний кваліфікаційний іспит, який тестуватиме всіх випускників-правників в країні.
30%
До повноцінного запровадження ЄДКІ, посилити вимоги та внутрішній контроль до поточної та підсумкової атестації в правничих школах.
Ми переконані, що вирішення цих ключових проблем здатне істотно підвищити якість підготовки правників в Україні.
Це своєю чергою призведе до наповнення суддівського корпусу професійними та доброчесними кадрами.