<< Повернутися на сторінку новин

Громадська рада доброчесності розробила методологію оцінки суддів

Громадська рада доброчесності (ГРД) узагальнила власну практику та розробила методологію оцінки суддів. У ній виділили 6 ключових критеріїв, за якими члени ГРД зможуть оцінювати суддів та кандидатів на посади суддів.

Презентацію методології оцінки суддів представники ГРД та Фундації DEJURE провели у вівторок, 20 березня. У методології виділено 6 основних критеріїв оцінки суддів: незалежність, неупередженість, чесність та непідкупність, дотримання етичних норм, рівність, компетентність та старанність. Галина Чижик, співкоординаторка ГРД, зазначила: «Це методологія, якою керуватиметься у майбутньому не лише Громадська рада доброчесності у чинному складі, але і наші наступники».

Експерти зазначили, що ключові критерії оцінки суддів виділили на основі міжнародних Бангалорських принципів, які регулюють принципи етики та доброчесності у професійній діяльності суддів. За словами Сергія Верланова, члена ГРД, ці принципи вже використовувалися в Україні. Зокрема, на них посилається кодекс професійної етики суддів, затверджений Радою суддів України.

Індикатори кожного критерію, які актуальні для українських реалій, визначили на основі аналізу 134 висновків ГРД щодо кандидатів до Верховного Суду. Приміром, «чесність і непідкупність» зважає на факти подачі неправдивих відомостей у деклараціях, ухвалення свавільних рішень про заборону мирних зібрань, покривання суддів Майдану та інші.

Повний перелік критеріїв та індикаторів:

Узагальнення практики ГРД

Узагальнення практики дозволить також суддям самостійно оцінювати власну поведінку, як зазначає Ірина Шиба, старша менеджерка проектів Фундації DEJURE. “Кожен суддя, який проходить кваліфікаційне оцінювання, може ознайомитися з цим узагальненням, та перевірити, чи вчиняв він схожі дії, та зможе з упевненістю сказати, чи визнає його ГРД недоброчесним”.

 

Узагальнення практики Громадської ради доброчесності підготовлено в рамках проекту, який реалізує Фундація DEJURE за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Позиція Міжнародного фонду «Відродження» може не співпадати зі змістом документу.