<< Повернутися на сторінку новин

Зміни до ЦПК і ГПК: нові можливості

Викладені у цьому матеріалі ключові аспекти змін судового процесу уніфікують цивільний і господарський процеси, закладаючи основу подальшої оптимізації судової системи на основі цивільного процесуального законодавства та виокремлення певних особливостей вирішення господарських спорів. Зазначеним процесам мають відповідати зміни матеріально-правового регулювання комерційних відносин в межах цивільного права, в тому числі уніфікація цивільного і господарського кодексів, що наразі затримується.

Головним успіхом ухвалення процесуальних змін є:

  • Спрощення судової системи від чотирьохланвокої з двома касаціями до класичної трьохланкової.
  • Оптимізація захисту прав з різних галузей в межах одного судового провадження.
  • Розвантаження суду шляхом урізноманітнення форм вирішення спору, диверсифікованих за витратами часу праці судді та працівників апарату суду.
  • Запровадження «електронного суду», що дозволяє значно зменшити трудовитрати як суду, так і сторін, і уникнути зайвої бюрократизації.
  • Розвиток механізмів альтернативного вирішення спорів, за рахунок запровадження врегулювання спору за допомогою судді, чи передання на вирішення третейського суду чи міжнародного арбітражу.

Далі — аналітичний коментар Фундації DEJURE по конкретних змінах.

Огляд ключових змін до Цивільного процесуального кодексу:

  1. Нові правила юрисдикції і підсудності
  2. Електронне судочинство
  3. Гласність, верховенство права
  4. Новації в процесі
  5. Апеляційне та касаційне провадження
  6. Підтримка міжнародного арбітражу і третейського розгляду

Огляд ключових змін до Господарського процесуального кодексу:

  1. Нові правила юрисдикції і підсудності
  2. Електронне судочинство
  3. Форми провадження, спрощення та прискорення розгляду нескладних та малозначних справ
  4. Новації в процесі
  5. Підтримка міжнародного арбітражу і третейського розгляду
  6. Вищий суд з питань інтелектуальної власності

 

Огляд ключових змін до Цивільного процесуального кодексу

1. Нові правила юрисдикції і підсудності

Підсудність справ визначається відтепер за предметом, а не суб’єктом спору.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

У порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також похідні від основних вимоги, які стосуються реєстрації майна або майнових прав.

Цивільне судочинство здійснюється у формах:

  • наказного провадження;
  • позовного провадження (загального або спрощеного);
  • окремого провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо, зокрема для стягнення:

  • невиплаченої заробітної плати;
  • витрат на розшук відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;
  • оплати житлово-комунальних, телекомунікаційних послуг;
  • аліментів;
  • вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду;
  • боргу юридичної особи чи фізичної особи-підприємця на суму не вище ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за будь-яким письмовим чи електронним договором.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Малозначними справами є:

  • справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
  • справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Спори щодо підсудності не допускаються, передбачається що суди самі пересилають справу, подану не за підсудністю, до іншого суду.

Зміст

2. Електронне судочинство

У судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (Система).

Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) здійснюється автоматизовано за допомогою зазначеної системи.

Функції системи:

  1. Авторозподіл справ.
  2. Обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між:
    • судами,
    • судом та учасниками судового процесу,
    • учасниками судового процесу.
  1. Фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов’язковому порядку.

Інші особи — у добровільному порядку.

Особам, зареєстрованим в системі, суд вручає будь-які документи у справах, в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси, або за заявою також в паперовій формі.

Зареєструвавшись в системі, можна подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису.

Суд проводить розгляд за матеріалами судової справи в електронній формі.

Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи. Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Суд направляє рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі.

Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему ще немає, воно має бути затверджено Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

Зміст

3. Гласність, верховенство права

Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень (без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав). Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.

Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого — суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Зміст

4. Новації в процесі

1) Підготовка справи до розгляду

В процесі підготовки справи до слухання позиція по справі має бути вичерпно викладена одразу, з розкриттям заздалегідь всіх доказів, без приховання обставин.

2) Докази

Новими способами доказування є електронні докази і експертиза в галузі права.

Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі.

Висновок експерта у галузі права учасники справи мають право подати до суду щодо:

  • застосування аналогії закону, аналогії права;
  • змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

3) Заходи процесуального примусу

Вводяться заходи процесуального примусу, зокрема:

  • попередження;
  • видалення із залу судового засідання;
  • тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
  • привід;
  • штраф.

4) Механізми забезпечення позову

Вдосконалюються механізми забезпечення позову:

  • їх перелік розширено;
  • вводиться інститут зустрічного забезпечення;
  • відшкодовується шкода, завдана необґрунтованим забезпеченням.

Ініціатором застосування заходів забезпечення позову таким чином визнається сторона, яка несе відповідальність в разі заподіяння ними шкоди іншій стороні.

В загальному позовному провадженні передбачається ґрунтовна підготовка справи до слухання, до розгляду справи по суті, розгляд по суті має відбуватися в межах 60 днів.

5) Збережено можливість заочного розгляду справ

6) Запроваджено провадження у справах про визнання необґрунтованими активів (коштів та майна) та їх витребування

Позов про визнання необґрунтованими активів та їх витребування подається в інтересах держави прокурором упродовж строку загальної позовної давності з дня набрання законної сили обвинувальним вироком щодо особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та може бути пред’явлено до особи, стосовно якої набрав законної сили обвинувальний вирок суду за вчинення корупційного злочину або легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті на законній підставі. Активи, визнані судом необґрунтованими, стягуються в дохід держави.

Зміст

5. Апеляційне та касаційне провадження

Апеляційне провадження

Судами апеляційної інстанції збережено окружні апеляційні суди, які також можуть розглядати по першій інстанції певні категорії справ, при цьому в такому разі апеляційною інстанцією для них є касаційний суд.

Строк на апеляційне оскарження — 30 днів з моменту оголошення, чи отримання повного тексту рішення, а для ухвал 15 днів.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.

Апеляційний суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, в межах 60-денного строку.

Касаційне провадження

Усунуто подвійну касацію, яка була раніше на рівні вищого спеціалізованого суду та Верховного Суду України.

Єдиним судом касаційної інстанції стає Верховний Суд.

Касація допускається після апеляції, або на рішення апеляційного суду як суду першої інстанції, строк касаційного оскарження – 30 днів з дня проголошення рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Розрізняються наступні форми розгляду справ у касаційному порядку, що залежать від складності справи, та необхідності відступити від судової практики, що склалася:

  • розгляд колегією суддів касаційного суду;
  • розгляд палатою суддів касаційного суду;
  • розгляд об’єднаною палатою касаційного суду;
  • розгляд Великою Палатою Верховного Суду.

Рішення про те, чи передавати справу на розгляд «вищої» палати приймає відповідна колегія чи палата суддів самостійно, чи за клопотанням учасника справи.

Загальний строк касаційного провадження — 60 днів для рішень, 30 днів для ухвал.

Зміст

6. Підтримка міжнародного арбітражу та третейського розгляду

Сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

В підготовчому засіданні суд зобов’язаний з’ясувати, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді.

Суд залишає позов без розгляду, або закриває провадження у справі в разі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Допускається судове забезпечення позову та доказів в арбітражному та третейському процесі.

Апеляційний загальний суд за місцем проживання (перебування) свідка може допитати, в тому числі повторно, свідка про відомі йому обставини, що стосуються справи, що розглядається третейським судом (міжнародним комерційним арбітражем), згідно з визначеним третейським судом (міжнародним комерційним арбітражем) переліком питань.

Уніфіковано процедури приведення до виконання та оскарження рішень міжнародних арбітражів та третейських судів, можливе об’єднання вирішення цих питань в межах одного провадження.

Скорочено стадії провадження з оскарження арбітражного та третейського рішення, за рахунок того, що таким судом, який розглядає такі скарги є суд апеляційної інстанції.

Зміст

 

Огляд ключових змін до Господарського процесуального кодексу

1. Нові правила юрисдикції і підсудності

Юрисдикція між загальними та господарськими розмежовується в залежності від предмету, а не правового статусу сторін спору як юридичних чи фізичних осіб.

Похідні позовні вимоги можуть бути об’єднані з основними, навіть якщо б вони мали розглядатися за різними правилами судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК до господарського суду мають право звертатися:

  • юридичні особи;
  • фізичні особи-підприємці;
  • фізичні особи, які не є підприємцями;
  • державні органи;
  • органи місцевого самоврядування.

Господарські суди вирішують спори, що виникають з господарської діяльності, які можна згрупувати за напрямками (ст. 20 ГПК):

  • Договірні спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності.
  • Приватизаційні спори (крім житлової приватизації).
  • Корпоративні спори та щодо цінних паперів — між власниками корпоративних справ, учасниками та товариствами, стосовно цінних паперів, з яких випливають корпоративні права (крім спадкових спорів).
  • Спори про право власності, з правами визнання недійсними актів та зобов’язання вчинення дій державними органами.
  • Спори щодо монополій та обмеження конкуренції.
  • Спори в межах процедур банкрутства.
  • Спори щодо оскарження актів суб’єктів господарювання.
  • Спори між юридичною особою і її посадовою особою про відшкодування збитків.
  • Спори про захист ділової репутації.

Розширено способи судового захисту у господарському судочинстві, зокрема ст. 5 ГПК передбачає, що якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зміст

2. Електронне судочинство

У господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (Система).

Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) здійснюється автоматизовано за допомогою зазначеної системи.

Функції системи:

  1. Авторозподіл справ.
  2. Обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між:
    • судами,
    • судом та учасниками судового процесу,
    • учасниками судового процесу.
  1. Фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов’язковому порядку.

Інші особи — у добровільному порядку.

Особам, зареєстрованим в системі, суд вручає будь-які документи у справах, в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси, або за заявою також в паперовій формі.

Зареєструвавшись в системі, можна подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису.

Суд проводить розгляд за матеріалами судової справи в електронній формі.

Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи. Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Суд направляє рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі.

Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему ще немає, воно має бути затверджено Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

Зміст

3. Форми провадження, спрощення та прискорення розгляду нескладних та малозначних справ

Наказне провадження. Стягнення неоспорюваної заборгованості на суму до ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб можливе в порядку наказного провадження, протягом 5 днів, без засідання та повідомлення сторін. Судовий наказ надсилається сторонам, та може бути оскаржений протягом 15 днів, а набирає чинності в разі не оскарження протягом 20 днів.

Позовне провадження поділяється на спрощене, і загальне.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Клопотання про вирішення справи у спрощеному позовному провадженні подається позивачем одночасно з поданням позову. Спрощене позовне провадження не має тривати більш як 60 днів.

Слід пам’ятати, що рішення по малозначним справам не підлягають касаційному перегляду за певними винятками (ст. 287).

Загальне позовне провадження передбачає етап підготовки справи до слухання (до 60 днів, з можливістю продовження), і розгляд по суті (ще до 30 днів).

До початку розгляду справи по суті за згодою сторін спору допускається врегулювання спору за участі судді, в форматі нарад.

Зміст

4. Новації в процесі

Позиція по справі має бути вичерпно викладена одразу, з розкриттям заздалегідь всіх доказів, без приховання обставин.

Новими способами доказування є свідчення, електронні докази і експертиза в галузі права.

Свідчення можуть подаватися як письмово (підпис свідка нотаріально завіряється), так і в судовому засіданні.

Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі.

Висновок експерта — це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:

  • застосування аналогії закону, аналогії права;
  • змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Суттєво обмежуються права направлення справи на новий розгляд та перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Вводяться заходи процесуального примусу, зокрема:

  • попередження;
  • видалення із залу судового засідання;
  • тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
  • штраф.

Вдосконалюються механізми забезпечення позову:

  • їх перелік розширено;
  • вводиться інститут зустрічного забезпечення;
  • відшкодовується шкода, завдана необґрунтованим забезпеченням.

Апеляційне провадження. Судами апеляційної інстанції збережено окружні апеляційні господарські суди, які також можуть розглядати по першій інстанції певні категорії справ, при цьому в такому разі апеляційною інстанцією для них є касаційний суд.

Строк на апеляційне оскарження — 20 днів з моменту оголошення, чи отримання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.

Апеляційний суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, в межах 60-денного строку.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (якщо про повідомлення не просить сторона чи не вирішить суд).

Касаційне провадження. Допускається після апеляції, або на рішення апеляційного суду як суду першої інстанції, строк оскарження 20 днів.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

Розрізняються наступні форми розгляду справ у касаційному порядку, що залежать від складності справи, та необхідності відступити від судової практики, що склалася:

  • розгляд колегією суддів касаційного суду;
  • розгляд палатою суддів касаційного суду;
  • розгляд об’єднаною палатою касаційного суду;
  • розгляд Великою Палатою Верховного Суду.

Рішення про те, чи передавати справу на розгляд «вищої» палати приймає відповідна колегія чи палата суддів самостійно, чи за клопотанням учасника справи.

Загальний строк касаційного провадження — 60 днів для рішень, 30 днів для ухвал.

Зміст

5. Підтримка міжнародного арбітражу та третейського розгляду

Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

В підготовчому засіданні суд зобов’язаний з’ясувати, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді.

Господарський суд залишає позов без розгляду, або закриває провадження у справі в разі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Допускається судове забезпечення позову та доказів в арбітражному та третейському процесі.

Уніфіковано процедури приведення до виконання та оскарження рішень міжнародних арбітражів та третейських судів, можливе об’єднання вирішення цих питань в межах одного провадження.

Скорочено стадії провадження з оскарження арбітражного та третейського рішення, за рахунок того, що таким судом, який розглядає такі скарги є суд апеляційної інстанції.

Зміст

6. Вищий суд з питань інтелектуальної власності

Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи керуючись нормами ГПК.

Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає:

  1. Справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування.
  2. Справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов’язані з ними законні інтереси.
  3. Справи про визнання торговельної марки добре відомою.
  4. Справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами.
  5. Справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії.
  6. Справи у спорах, які виникають із відносин, пов’язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань.

Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи як суд першої інстанції, у колегіальному складі з трьох суддів.

Апеляційна палата Вищого суду з питань інтелектуальної власності переглядає в апеляційному порядку судові рішення, ухвалені Вищим судом з питань інтелектуальної власності. Касаційною інстанцією є Верховний Суд.

Зміст

       

Інформаційний матеріал виданий громадською організацією «Фундація DEJURE» за підтримки Європейського Союзу і Центру демократії та верховенства права (проект «Посилення коаліції РПР») в рамках виконання проекту «Адвокація та комунікація судової реформи в Україні». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю громадської організації «Фундація DEJURE» і в жодному разі не відображає погляди Європейського Союзу чи Центру демократії та верховенства права.