<< Повернутися на сторінку новин

Підсумки прес-сніданку

Олександр Банчук мав слово першим і підбив основні підсумки щодо законопроекту про зміни до процесуальних кодексів. Основна проблема з кодексами полягає в тому, що комітет продовжував вносити правки до законопроекту, поки за нього голосували в сесійній залі. В запропонованій комітетом редакції строки досудового розслідування розширені і їх можна продовжувати. Також комітет визначив, що розслідування, які ведуться зараз (справи майдану, справи проти колишніх керівників держави) не підпадають під норми нового закону, тобто є надія, що їх не будуть закривати за вичерпанням строків.Але на даний момент неможливо встановити в якій саме редакції прийнято законопроект.

Але є ще низка негативних пунктів, які загрожують судовій реформі.
Слідчі мають подавати клопотання до районного суду, де зареєстрована установа, що подає клопотання. Це фактично може заблокувати діяльність антикорупційних установ, через недостатню кількість там слідчих суддів. Не менш важливою перепоною є те, що як юридичні особи зареєстровані лише обласні управління поліції, а районні відділення – це лише структурні підрозділи. Тобто слідчим потрібно буде постійно знаходитися в обласних центрах, а не працювати на своєму робочому місці. Відбувається монополізація державою судових проваджень в цілому. За новими кодексами експертиза буде призначатися слідчим суддею і проводитися лише в державних експертних установах. Такі зміни значно сповільнять діяльність судів, а проведення експертизи лише в державних установах ускладнить роботу адвокатів.

Основні проблеми в Кримінально-процесуальному кодексі залишилися. Тому Володимир Петраковський більше зосередився на пропозиціях депутата Лозового. Депутат стверджує, що строки досудового розслідування дозволять допомогти захистити права потерпілих, насправді це не так. Фактично, він пропонує повернутися до радянської практики пропонуючи призначити строки досудового розслідування. В країнах ЄС існує практика обмеження часу розслідування в залежності від багатьох критеріїв. Але пан Лозовий пропонує встановити єдиний строк для всіх справ, що унеможливить якісне проведення розслідувань, або взагалі призведе до того, що справи навіть не будуть відкривати.

Друга проблема – скасування повідомлення про підозру, що за словами депутата Лозового обмежує права та свободи підозрюваного. Якщо враховувати запропоноване, виходить, що суддя до того як повідомити про підозру, буде повинен визначити винна особо чи ні. Відверто кажучи, аргумент маніпулятивний.

Якщо все ж ці зміни будуть наявні у тексті закону, це призведе до колапсу судової системи. Знову ж таки: більшість справ не будуть відкриватися взагалі; справи, щодо яких будуть відкрити провадження, будуть опрацьовані неякісно, щоб вкластися в необхідні строки; судді необхідно буде ще до початку слухань, вирішити справу, щоб визначити чи надсилати повідомлення про підозру, що взагалі звучить абсурдно.


Злата Симоненко, експерт групи “Реформа органів правопорядку” РПР, розповіла про майбутні проблеми судової системи з боку адвокатів. За її словами Міністр внутрішніх справ, Генпрокурор, регіональні прокурори проти змін до Кримінального Процесуального Кодексу. Нові зміни не дозволять ані стороні захисту, ані стороні обвинувачення ефективно виконувати свою роботу. Ідея, кодексу, яка була закладена ще в 2012 році видозмінена до невпізнаня.

Один з найнебезпечніших нюансів — постійність колегії в районних судах. Одна єдина колегія буде постійно розглядати особливо тяжкі справи, в якій буде змінюватися лише один суддя, наприклад, з трьох. Ця колегія буде діяти впродовж одного року, тому кожен зможе знати хто буде розглядати його справу і як він розглядав попередні справи, що ствооює очевидні корупційні ризики.
Асоціація правників України також категорично проти, бо ці зміни фактично заблокують змагальність сторін, бо експертиза буде проводитися лише з дозволу слідчого судді, який сам буде визначати до якої установи, обов’язково державної, буде звертатися захист.

Співзасновник Фундації DEJURE Тарас Шепель був більше занепокоєний адміністративними та цивільними провадженнями, але розповів і про позитивні пункти в нових законах. Раніше одні й ті ж юридичні механізми мали різні назви в кодексах. Тепер тексти законів уніфікували між собою, що полегшить роботу юристам. Нові кодекси дають широкі можливості для введення елементів електронного судочинства і передбачають поступову відмову від паперового документообігу між сторонами процесу і судами. Також запроваджуються спрощені процедури провадження, наказне і письмове і проводяться заходи з підтримки міжнародного арбітражу та третейського розгляду. Знову ж таки, застереження по кримінальному кодексу хвилюють кожного, але доки не опублікований повний текст закону, незрозуміло чого чекати бізнесу.

Підбив підсумки зустрічі директор Фундації DEJURE Михайло Жернаков.
Якість законів просто ганебна і ситуація, коли в нові закони вносяться правки вже на наступному після голосування тижні, не повинна виникати в правовій країні. Наразі постанова про скасування прийнятого раніше закону не була підтримана, тому все, що залишається — вносити зміни до вже існуючих актів і сподіватися, що внести їх буде так так само нескладно, як і Верховній Раді прийняти.